Ознайомлення з будовою і функціями системи органів кровообігу, дихання та органів травлення, страница 3

Суть дихання полягає у споживанні організмом кисню та виділенні вуглекислого газу. Атмосферне повітря може надхо­дити у легені тільки в разі створення різниці тиску, тобто у легенях тиск повинен бути нижчим від атмосферного, що досягається за допомогою грудної клітки. При спаданні ос­танньої легені спадаються, повітря витискується — відбу­вається акт видиху; при розширенні грудної клітки легені розширюються і в них надходить повітря — настає акт вдиху. У тварин розрізняють три типи дихання: реберне (грудне), діафрагмальне (черевне) і змішане (грудочеревне). У видиху­ваному повітрі міститься 16—18% кисню, у вдихуваному — 20,92%; вуглекислого газу в атмосферному повітрі — 0,03%, а у видихуваному — 4,4%. Отже, при кожному дихальному акті в організмі залишається 3—5% атмосферного кисню, а вугле­кислого газу виводиться понад 4%. Перехід кисню і вуглекис­лого газу з одного середовища в інше відбувається завдяки дифузії газів зниженням вищої концентрації до нижчої. Вміст вуглекислого газу у венозній крові вищий, ніж у повітрі, вдихнутому в легені і яке знаходиться в альвеолах, тому вуглекислий газ і виходить із венозної крові до альвеол, де його менше. І навпаки, кисень з альвеолярного повітря пере­ходить у венозну кров, оскільки кисню там менше, ніж у повітрі. Крім гемоглобіну крові, у м'язових тканинах тварин є особливий вид гемоглобіну — міоглобін, що виконує роль депо — резерву кисню. Це має велике значення для гірських тварин і тих, які живуть або живляться у водному середовищі (кити, тюлені, водоплавна птиця та ін.).

Дихання у птиці має свої особливості. У неї легені приро­щені до ребер, бронхи проходять через легені й закінчуються в черевних повітроносних мішках, бронхіоли закінчуються ловітроносними капілярами, що замінюють альвеоли. Обмін газів відбувається між епітелієм капілярів і капілярами крово­носної системи. Дуже розвинена грудна клітка бере участь у вдиху, при цьому повітря проникає не тільки в легені, а й заповнює досить об'ємні повітроносні мішки грудної та че­ревної порожнин. Відростки цих мішків доторкаються до багатьох органів і проникають у трубчасті кістки кінцівок. Серце Й шлунок повітроносні мішки обкладають майже нав­круг. Залежно від заповнення мішків повітрям перемішується Центр маси тіла, що використовується птицею при маневрах у польоті. При видиху повітря із повітроносних мішків знову Повітря у легені (через нижні бронхи). Таким чином, повітряв легені потрапляє два рази — при вдиху та видиху. Повітроносні мішки відіграють важливу роль у теплорегу­ляції, оскільки у птиці немає потових залоз.

Система органів травлення складається із ротової порожнини, глотки, стравоходу, шлунка, тонкої кишки з печінкою і підшлунковою залозою та товстої кишки. Окремі органи розміщені в ділянці голови, шиї, в грудній і черевній порожнинах тіла. Усю систему часто називають просто травною трубкою або травним каналом. Стінки трубчастих органів, порожнина яких сполучається із зовнішнім середовищем, утворені рядом нашарованих одна на одну оболонок. Внутрішня оболонка – слизова, зовні від неї розташовується підслизова оболонка; потім йде м’язова оболонка і, нарешті, серозна оболонка (зовнішня), якщо орган міститься в грудній або черевній порожнині, або ж адвентиція – з пухкої сполучної тканини, якщо орган лежить поза цими порожнинами. Слизова оболонка – найбільш стала і важлива у функціональному відношенні; інші оболонки на деяких органах можуть бути відсутні або, навпаки, доповнюватись.

Ротова порожнина є початком травної трубки. До органів ротової порожнини належать губи, щоки, зуби, ясна, тверде і м’яке піднебіння, язик, мигдалики і слинні залози.

Губи являють собою шкірно-м’язові складки, які обрамовують вхід в ротову порожнину – ротовий отвір.

Щоки обмежують ротову порожнину з боків. Функція щік полягає в тому, що вони перешкоджають випаданню корму з ротової порожнини при жуванні і подають його на зуби з защічного простору.

Зуби розташовуються в зубних луночках верхньої і нижньої щелеп, утворюючи зубні аркади. Зуби виконують різні функції і тому поділяються на неоднаково побудовані різці, ікли і кутні зуби.

Язик м’ясистий рухомий орган, розташований на дні ротової порожнини, всередині зубної аркади нижньої щелепи. За допомогою язика тварини обслідують корм на смак, приймають рідку, а велика рогата худоба і тверду їжу, переміщують її при пережовуванні, формують і проштовхують харчову грудку при ковтанні.

Слинні залози залежно від характеру корму тварин можуть бути розвинені то більше, то менше. Одні з слинних залоз виділяють рідкий – серозний секрет, другі – густіший – слизовий секрет. Розрізняють слинні залози губні, щічні і привушні, які виливають свій секрету ротову порожнину.