Вивчення будови, топографії і функціонального призначення скелетних м’язів і допоміжних органів м’язів (фасції, бурси, сезамовидні кістки), страница 2

Допоміжні органи мускулів поліпшують їх роботу. До таких органів відносять фасції, зв’язки, бурси, синовіальні піхви сухожиль, сезамовидні кістки.

Фасції – пластинки з оформленої сполучної тканини. Розташовуючись між окремими мускулами, вони ізолюють їх і в той же час втримують у певних взаємовідносинах. Завдяки фасціям кожний мускул може в більшій або меншій мірі виконувати свою відособлену роботу.

Фасції бувають поверхневі і глибокі. Глибокі фасції закріплюються на кістках, утворюючи для мускулів та їх сухожиль особливі вмістища у вигляді піхв. Поверхневі фасції вкривають всю мускулатуру, відокремлюючи її від шкіри, внаслідок чого остання може легко зміщуватись. У деяких місцях окремі ділянки фасцій особливо сильно розвинуті і утворюють  кільце видні зв’язки сухожиль, наприклад в ділянці зап’ястного і заплеснового суглобів.

Під бурсами  розуміють особливі мішечки в пухкій сполучній тканині, вистелені зсередини шаром плоских клітин і наповнені або слизом – слизові бурси, або синовією – синовіальні бурси. Останні сполучаються з порожниною капсул суглобів. І ті і другі бурси розташовуються або між сухожиллями мускулів і кісткою, або між сухожиллям і фасцією (кільце видною зв’язкою) в місцях найбільшого тертя. Бурси зменшують тертя при роботі мускулів.

Синовіальні піхви сухожиль являють собою ті ж бурси , але дужче розвинуті; вони охоплюють сухожилля у вигляді подвійного циліндра, одна стінка якого приростає до сухожилля, а друга  - до фасції або кістки. Таким чином, сухожилля  вільно ковзає в цьому циліндрі. Функція синовіальних піхв та сама, що й у бурси, - вони зменшують тертя.

Синовіальні піхви сухожиль  зустрічаються лише на кінцівках: в ділянці пальців, зап’ястного і заплесневого суглобів.

Сезамовидні кістки – короткі за типом будови, різноманітної форми кістки. Вони зустрічаються в ділянці путового, копитного (човникова кістка) і колінного суглобів (колінна чашка)  та виконують функції блока, який ковзає по кістці.

Загальні закономірності розташування і дії мускулів на скелеті

1.  Мускули, що діють на скелет кінцівок.

-  екстензори – розгиначі – проходять через вершину кута суглоба і при своїй дії збільшують цей кут, тобто розгинають суглоб.

-  флексори – згиначі – розташовуються в середині кута суглоба і при своїй дії збільшують цей кут, тобто розгинають суглоб.

-  абдуктори – відводжувачі – діють, коли тварина відводить ноги в боки.

-  аддуктори  - приводжувачі – справляють протилежний вплив, тобто зсувають ноги разом, приводять їх одну до одної.

-  ротатори – обертаючі – здійснюють рух навколо осей, які проходять вздовж кінцівки. Ротація можлива: або назовні – супінація, або всередину – про нація. Тому відповідні мускули називають супінаторами – обертачами назовні і пронаторами – обертачами всередину.

2.  Мускули, які діють на тулуб, включають мускули: хребетного стовпа, хвоста, грудних стінок і черевні.

мускули хребетного стовпа: при русі хребетного стовпа точкою опори для мускулів служить крижовий відділ, що міцно (майже нерухомо з’єднаний з тазовим поясом. Звідси мускули, зменшуючись у своїй масі, йдуть вперед  до шиї і назад до кінця хвоста. В ділянці холки бере початок серія мускулів, які спрямовуються до голови, до неї ж ідуть мускули з перших двох шийних хребців. Мускули, які розташовуються між остистими і поперечними відростками хребців розгинають спину і поперек, піднімають шию і голову. Вони ж вигинають хребет вправо або вліво. Мускули, які знаходяться на вентральній поверхні тіл хребців, згинають хребет (опускають шию і голову), опускають хвіст і згинають поперек.

мускули грудних стінок єдихальними. З них вдихачі – інспіратори – розширюють грудну клітку, а випихачі – експіратори – зменшують її об’єм.

черевні мускули утворюють стінки черевної порожнини, розташовуючись між грудною кліткою і тазом. У черевних стінках закладені чотири широких пластинчастих мускули. Різний напрям м’язових волокон в косих, прямому і поперечно черевному мускулах виключає можливість розсування їх пучків при роботі. Черевні мускули, закріплюючись на скелеті, так само, як і діафрагма, діють, на відміну від решти мускулів, не кінцями, а всією своєю поверхнею, зменшуючи тим самим об’єм черевної порожнини. Вони не тільки підтримують черевні органи, але й стискують їх. Тому вони називаються м’язами черевного преса. Стискаючи нутрощі, черевні м’язи допомагають спорожнювати пряму кишку при виділенні калу і сечовий міхур при сечовипусканні; при акті родів у самок вони взаємодіють з маткою, у жуйних тварин ці мускули беруть участь у відригуванні жуйки. Черевні мускули є і активними експіраторами: тиск їх на нутрощі передається діафрагмі, в результаті чого вона знову набуває кулоподібної форми, стискує легені, і тим самим здійснюється видих.

мускули хвоста розташовуються з усіх його боків, що й забезпечує йому велику рухомість в різних напрямах.

Завдання 1. Вивчити класифікацію м’язів за різними ознаками.

Завдання 2. Ознайомитися із топографією м’язів сільськогосподарських тварин.

Завдання 3. Намалювати будову м’яза.

Питання для закріплення.

  1. Які складові входять до складу м’яза?
  2. Завдяки чому тварина рухається?
  3. Які м’язи розрізняють залежно від функції та внутрішньої будови?
  4. Які м’язи розрізняють в залежності від форми?
  5. Які м’язи розрізняють в залежності від місця розміщення в тілі тварини?
  6. Як поділяються м’язи грудної кінцівки?
  7. Як розрізняють м’язи відповідно до функції?