Оцінка освітлення. Розрахунок природного освітлення. Розрахунок загального штучного освітлення, страница 2

3.  Вибирають тип світильників з урахуванням забрудненості повітряного середовища, вимог до розподілу яскравості в полі зору, а також, вибухо- та пожежебезпеки.

4.  На плані приміщення (дільниці, цеху) в масштабі проводять розподіл світильників (рядами, або в шаховому порядку) і висоту їх підвішування. Після чого, визначають відстань між освітлювачами та їх кількість. При цьому, враховують, що рівномірне освітлення забезпечується, якщо відношення відстані між центрами світильників (L) до висоти їх підвішування (hP) над робочою поверхнею складає: 1,4-2 – для світильників з лампами розжарювання; 1,4-1,5 – для люмінесцентних ламп, а при паралельному їх розташуванні L/hP = 1,4-1,8, при шаховому L/hP =1,8-2,5.

5.  На плані розподілу світильників визначаємо їх кількість (N).

6.  Визначають мінімальну нормовану освітленість (ЕН) на робочому місці, в залежності від умов праці, точності розряду зорової роботи, розміру та контрасту об’єкта розпізнавання з фоном і характеристики фону.

7.  Визначають розрахунковий світловий потік (ФРЛ, лм) однієї лампи розжарювання, або групи ламп світильника (при люмінесцентних лампах) за формулою:

де ФРЛ — світловий потік вибраної лампи;

ЕН — нормована освітленість, лк., (додаток 1 і 9);

SП — площа підлоги, м2;

z — коефіцієнт, який враховує нерівномірність освітленості (1,0…1,3);

k — коефіцієнт запасу зниження освітленості, який залежить від старіння ламп і забруднення світильників (для ламп розжарення k = 1,3…1,6, для люмінесцентних ламп k = 1,5…1,8);

h — коефіцієнт використання світлового потоку ламп, який залежить від ККД і кривої світлорозподілу світильників, показника приміщення (і), коефіцієнтів відбиття світла від стін (hС) і стелі (hП), і типу світильників (додаток 3, 4, 5).

N — кількість світильників, шт.

n — кількість ламп у світильнику.

Показник приміщення визначається за формулою:

де: a і b — довжина і ширина приміщення, м;

hП — висота підвішування світильника над робочим місцем, м.

де: Н — висота приміщення, м;

h1 — висота від підлоги до освітленої поверхні, м;

h2 — відстань від стелі до світильника, м.

По розрахунковому світловому потоку лампи (ФРЛ), по даним додатку 6 підбираємо найближчу стандартну лампу і визначаємо електричну потужність (Р) всієї освітлювальної установки:

де РЛ — потужність вибраної лампи, кВт;

N — кількість світильників;

n — кількість ламп в світильнику.

Таким чином, освітленість на робочому місці може бути визначена за такою формулою:

де ЕН — нормована освітленість, лк;

ФЛ — світловий потік вибраної лапи, лк;

ФРЛ — розрахунковий потік лампи, лк.

Після проектування та монтування освітленості, обов’язково потрібно зробити його перевірку. Якщо освітленість відрізняється від розрахункової більш ніж на –10 і +20%, тоді потрібно змінити схему розташування світильників, або потужність ламп.

Інколи, для орієнтовних розрахунків штучної освітленості виробничих приміщень застосовується найбільш простий метод питомої потужності (W), яка залежить від висоти підвішування світильника, площі приміщення та нормованої освітленості в приміщенні:

де: S — площа приміщення, м2;

РЛ — потужність однієї лампи, Вт;

n — кількість ламп.

Норми питомої потужності електричного освітлення наведені в додатку 8.

Приклад.

Спроектуйте загальне природне та штучне рівномірне освітлення корівника на 400 голів, якщо його довжина а = 64м, ширина b = 18м, висота Н = 4м. Стіни, стеля побілені: коефіцієнти відбиття відповідно складають 70 і 50%, розряд виконуваних робіт 6.

Розрахунок природного освітлення:

Використавши формулу (2), визначаємо нормований коефіцієнт (еН) освітленості:

Згідно з додатком 3 визначаємо КПО для 6 розряду виконуваних робіт, який дорівнює 0,5, а оскільки територія Сумської області відноситься до ІV світлового поясу, то, при цьому, m = 0,9, коефіцієнт сонячного клімату вважаємо с = 0,8.

Звідси, за формулою (4), визначаємо сумарну площу вікон (світлових отворів):

Користуватися даними додатку 2 для визначення світлової характеристики (hО) вікна потрібно таким чином: проектуємо в корівнику двостороннє освітлення. При цьому, відношення його довжини до 1/2 глибини буде складати 7,1, тобто, більше 4. Відношення глибини корівника (В = 9м) до його висоти (Н = 4м) буде складати 2,25. Таким чином, значення світлової характеристики вікна буде складати 7,6

Для визначення коефіцієнту відбиття (r1) користуватися додатком 3 потрібно так: спочатку прийняти, що середньовиважений коефіцієнт відбиття стелі, стін, підлоги РСР = 0,5, а відношення довжини приміщення (а = 64м) до його ширини (В = 9м) складе 2,25, тобто, 2 і більше. Тоді, відношення глибини приміщення (В = 9м), до висоти робочої поверхні — зони обслуговування корів, складає 3,0, а відношення розрахункової точки (8,0м) зовнішньої стіни до глибини приміщення (В = 9м) — 0,8, загальне значення rбуде дорівнювати 3,1.