Теми, рекомендації і контрольні питання для самостійних робіт з дисципліни "Основи санітарії та гігієни на підприємствах харчування", страница 2

Озонування як метод знезараження води з гігієнічної точки зору має суттєві переваги перед іншими методами завдяки високій окислювальній здатності і вираженій бактерицидній дії реагенту.

Доза озону, необхідна для знезараження води, рівна 0,8-0,4 мг/л залежно від якості води, її температури, ступеня мінералізації, змісту гумінових речовин. Тривалість контакту з водою від 3 до 10 хвилин.

Підприємства харчування, як правило, забезпечуються господарсько-питною водою з централізованих водопроводів. За відсутності централізованого водопостачання обладнався місцевий водопровід, в який вода повинна надходити з глибокого шахтного або артезіанського колодязя.

Використовувана на підприємствах харчування вода повинна відповідати за якістю гігієнічним вимогам, що пред'являються до господарсько-питної води (ГОСТ 2874-73).

Підприємство харчування повинно бути забезпечено гарячою водою, відповідною за якістю ГОСТ 2874-73 «Вода питна». Гаряча вода надходить з водопровідної мережі гарячого водопостачання, яка прокладається аналогічно системі холодного водопостачання. Цю воду підводять до мийних машина і ваннам, виробничим раковинам, душовим, умивальникам, поливальним кранам для миття очисних споруд (жироулавлювачі, грязевідстійники і мезгозбірники), а також до камери відходів для миття бачків. Мінімальна температура гарячої води повинна бути не нижче 700С; до вищої температури (до 85-900С) воду нагрівають за допомогою спеціальних місцевих нагрівальних приладів.

Гігієна грунту.

Поверхневий шар кори земної кулі – грунт – робить великий вплив на здоров'я і санітарні умови життя населення. Механічні властивості грунту (пористість, повітропроникність, вологоємкість, теплоємність) визначають її санітарний стан і тому враховуються при виборі земельної ділянки під будівництво. Найбільш придатні для будівництва житлових будівель, лікарень, підприємств харчування грубозернисті грунти сухі і добре аеруємі. Не менш важливе гігієнічне значення має хімічний склад грунту, який впливає на хімічні властивості повітря, води, харчових продуктів.

У грунті постійно протікають процеси мінералізації органічних залишків. Здібність грунту до самоочищення використовується людиною для знешкодження рідких і твердих покидьків. В даний час грунтові методи знешкодження залишків і фекально-господарських стічних вод вважаються кращими і широко використовуються на практиці.

При значному забрудненні грунту можливо накопичення в ній токсичних речовин. Ці речовини, переходячи в продукти рослинного і тваринного походження, можуть стати причиною отруєння людей.

Розкладання органічних покидьків (сміття, гній, харчові відходи) призводить до забруднення грунту вуглекислотою, аміаком, метаном, сірководнем. Ґрунтові гази можуть проникати в підземні споруди і підвальні приміщення і погіршувати їх санітарний стан, особливо в зимовий час, коли внаслідок різниці температур ґрунтове повітря засмоктується в будівлі.

Скупчення органічних залишків сприяє виплоду мух, інших комах і гризунів.

Особливо велика епідемічна роль ґрунту. Основним джерелом зараження ґрунту патогенними мікроорганізмами і глистами є побутові і промислові стічні води, сміття, гній. З часом в внаслідок процесів самоочищення ґрунту патогенні мікроби і яйця глист відмирають, але зберігають життєздатність протягом тривалого часу. Так, збудники кишкових інфекцій (дизентерія, черевний тиф) виживають в ґрунті до 10-12 міс., холерний вібріон – до 4 міс. Яйця глист в глибині 2-10 см зберігають життєздатність протягом 14 міс. Людина заражається патогенними мікробами і яйцями глист при забрудненні ґрунтом води, овочів, ягід або безпосередньо через брудні руки, гризунів і комах.

При санітарній оцінці ґрунту враховують її механічні властивості, хімічні показники забруднення, рівень радіації і наявність канцерогенних речовин, а також змісту бактерій групи кишкових паличок – показників фекального забруднення і яєць глист. Ґрунти вважають чистими при колі-тітрі більше 1 г, титрі анаеробів більше 0,1 г і відсутності яєць глист в 1 кг ґрунту.