3. Процес одомашнення відбувається під дією нових умов життя, штучного добору, але при обмеженій дії природного добору. Це викликає глибокі зміни ознак і властивостей тварин. У результаті цих змін свійські тварини відрізняються від своїх диких предків за судовою тіла, мастю, продуктивністю, темпераментом, поведінкою, функцією тканин, органів і систем організму.
У процесі одомашнення найсуттєвіших змін зазнали розміри та форма будови тіла тварин. Значна кількість свійських тварин більша від диких (за винятком тура і барана аргалі) свійські тварини мають десятки варіантів забарвлення, тоді як предки були переважно однобарвними. Якщо волосяний покрив у диких овець короткий і неоднорідний, то у тонкорунних і напівтонкорунних порід він однорідний і довгий (від 5-6 до 40 см). У свійських тварин порівняно з їхніми предками тонші шкіра і кістки, покоротшала лицьова частина черепа, зменшилися щелепи, розмір іклів, довжина і товщина рогів, меншими стали суглобові поверхні. Змінилися у свійських тварин кістки кінцівок, довжина хвоста, пропорції скелета, тулуба тварин, співвідношення м'язової та жирової тканини, розвиток молочної залози, здатність до відтворення. Високий рівень годівлі свійських тварин зумовив збільшення розмірів органів травлення, особливо кишечнику. Відносна ж маса серця та об'єм легенів у них зменшилися.
У сільськогосподарських тварин в десятки разів вища продуктивність, ніж у диких предків. Якщо дика корова-туриця давала за рік 300-600 кг молока для годівлі теляти, то від корів молочних порід тепер одержують 5000-6000 кг. молока, а від рекордисток - понад 20000. Від овець тонкорунних порід настригають по 5-8 і до 20-30 кг вовни, а багатоплідні романівські вівці приводять до 7-9 ягнят. Протягом року дика свиня поросилася раз і народжувала 3-5 поросят, а у свійської свиноматки може бути більше двох опоросів до 11-15 поросят у кожному. Дикий кріль дає потомство чотири рази, а свійський - 7-10. Якщо дика курка за рік носить лише 10-15 яєць, то від курей породи леггорн їх одержують по 300-320 (365).У зв'язку з тим, що для свійських тварин характерна висока мінливість. вони здатні до подальшого нарощування продуктивності. Для цього необхідно створювати належні умови утримання та годівлі тварин, вести цілеспрямовану племінну роботу. використовуючи сучасні методи генної селекції та формування відповідних ознак у нових породах, популяціях і стадах.
Усі перетворення в організмі свійських тварин здійснює людина. Сприяють прискоренню позитивних змін у сільськогосподарських тварин зоотехнічні знання.
Під дією тривалої людської праці одомашнені види тварин перетворюються у різноманітні породи. Нині у світі налічується 2737 порід, у тому числі великої рогатої худоби - 1000, коней - 250, птиці - 232, свиней – 203, овець -160, кролів - 60, кіз -20, оленів -12, собак - 400.
На породи поділяються тільки свійські тварини. Серед диких їх немає. Породи - це результат еволюції одомашнених тварин. Уперше поняття про породу виникло в ХП ст., коли людина свідомо стала вдаватися до схрещування тварин.
Нині під породою розуміють велику цілісну групу свійських тварин одного виду, що має спільне походження. подібні біологічно-господарські особливості, які стало передаються потомству. Породи виникають і розвиваються лише під дією людської праці, з припиненням її вони вимирають.
Для забезпечення самостійного існування без використання спорідненого парування порода не повинна мати не менше 4500 матові 150 плідників. Початкова робота по створенню породи починається на базі кількох старанно підібраних тварин, здатних передати своєму потомству нові стійкі ознаки, що й визначає спільність породи та подібність тварин за конституцією, екстер'єром, продуктивністю тощо. Порода має певну константність, тобто стійкість у спадковості характерних ознак, у той же час вона мінлива, що дає можливість поліпшувати її. Надмірна однорідність породи Утруднює її прогрес.
Більшості порід притаманний конкретний ареал, тобто зона розведення. Але вони здатні до акліматизації в нових кліматичних районах. Для визначних порід характерний широкий ареал. До таких, що налічують десятки мільйонів голів поширені по всій земній кулі, відносять чорно-рябу й симентальську породи великої рогатої худоби, чистокровну верхову породу коней, велику білу породу свиней, каракульську породу овець, породу леггорн курей, пекінську породу качок.
Рекомендована література
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.