Ветеринарно-профілактичні заходи при відгодівлі худоби і птиці. Комплекс заходів по профілактиці захворювань. Проведення карантину тварин. Дезінфекція і проведення запобіжних щеплень проти інфекційних хвороб. Діагностичні дослідження тварин. Класифікація захворювань тварин, страница 3

Харчові токсикоінфекції колібактеріозної етіології. Поняття «кишкова паличка» має збірний характер, оскільки включає велику кількість мікробів, що відрізняються один від одного культуральними, біохімічними і серологічними ознаками.

Бактерії кишкової палички відносять до умовно-патогенних мікроорганізмів. У природному середовищі — в кишках — багато які представники цієї групи мікробів відіграють позитивну роль. У процесі життєдіяльності вони утворюють вітаміни комплексів В і К, сприяють перетравлюванню їжі та ін.

Серед бактерій групи кишкової палички зустрічаються патогенні серотипи, умовно-патогенні і корисні для людини.

Патогенні серотипи кишкової палички спричинюють у людини місцеві запальні процеси (цистит, пієліт, холецистит, апендицит, ентерит, а також токсико-септичне захворювання новонароджених).

Виявлення у молоці бактерій кишкової палички свідчить про забруднення його гноєм, про антисанітарні умови виробництва молока на фермі. Основними джерелами обсіменіння молока бактеріями кишкової палички є забруднені вим'я, шкірний покрив тварин, руки обслуговуючого персоналу, антисанітарний стан доїльного обладнання, молочного посуду і транспортної тари.

Обсіменіння м'яса кишковою паличкою відбувається в разі недодержання санітарно-гігієнічних умов під час обробки туш і переробки м'ясних продуктів. Особливо сильно обсіменяється м'ясо в разі порушення правил нутрування (пізнє нутрування, не перев'язування прямої кишки і стравоходу, розрізування шлунка і кишок, внаслідок чого вміст травного каналу забруднює м'ясо).

При підозрі під час огляду на обсіменіння м'яса кишковою паличкою вдаються до бактеріологічного дослідження його. Якщо в глибоких шарах м'язів або в лімфатичних вузлах виявлено бактерії кишкової палички, але органолептичні дані добрі, м'ясо проварюють, а якщо органолептичні дані погані,— м'ясо знищують.

Необхідно вживати заходів щодо захисту харчових продуктів від обсіменіння бактеріями, здійснювати ретельну теплову обробку і зберігати при низьких плюсових температурах (4—5 °С).

Стафілококи — дуже поширені у природі мікроорганізми. Вони зустрічаються у воді, повітрі, на шкірі і в дихальних органах людини і тварин. Багато які з цих мікробів продукують пігмент. Залежно від кольору його розрізняють стафілокок золотистий, лимонно-жовтий і білий.

Деякі штами стафілококів спричинюють у людей абсцеси, флегмони, гнійні запалення, катари верхніх дихальних і сечостатевих шляхів, а також харчові отруєння.

Розрізняють два види стафілококів. Перший з них, потенційно патогенний для людини і тварин, характеризується здатністю коагулювати плазму крові людини, свиней, кролів і коней. Патогенний стафілокок добре розвивається в напіванаеробних умовах, його основним місцем життя є слизова оболонка носа і зіва. Другий вид— сапрофітні стафілококи — вегетують в основному на шкірі, не коагулюють плазму і не ферментують маніт в анаеробному середовищі.

Патогенні стафілококи продукують ряд токсинів: гемолізин, дерматоксин, фібринолізин, лейкоцидин, ентеротоксин. Гемолізин спричинює лізис еритроцитів людини, кроля, великої рогатої худоби і коня; дерматоксин утворює некрози шкіри; лейкоцидин руйнує лейкоцити; фібринолізин розчинює фібрин; ентеротоксин спричинює запалення травного тракту. Ентеротоксин, який продукують стафілококи, має порівняно високу термостійкість, деякі фракції його не інактивуються повністю при кип'ятінні протягом 20—60 хв. Найчутливіші до ентеротоксину людина, мавпи, котенята і щенята. Здатність до токсиноутворення мають лише деякі штами патогенних стафілококів. Патогенні стафілококи характеризуються гемолітичною, плазмокоагулюючою і ле-цитиназною активністю.