Ветеринарно-профілактичні заходи при відгодівлі худоби і птиці. Комплекс заходів по профілактиці захворювань. Проведення карантину тварин. Дезінфекція і проведення запобіжних щеплень проти інфекційних хвороб. Діагностичні дослідження тварин. Класифікація захворювань тварин

Профілактика захворювань сільськогосподарських тварин. Ветеринарно-профілактичні заходи при відгодівлі худоби і птиці. Комплекс заходів по профілактиці захворювань. Проведення карантину тварин. Дезінфекція і проведення запобіжних щеплень проти інфекційних хвороб. Діагностичні дослідження тварин. Класифікація захворювань тварин. Найбільш поширені захворювання, екологічні збитки від захворювань. Роль обслуговуючого персоналу в запобіганні захворювань тварин. а також недопущення поширення через продукти тваринництва інфекційних хвороб.

План лекції

1. Ветеринарно-профілактичні заходи при відгодівлі худоби і птиці. Комплекс заходів по профілактиці захворювань. Проведення карантину тварин. Дезінфекція і проведення запобіжних щеплень проти інфекційних хвороб.
2. Діагностичні дослідження тварин. Класифікація захворювань тварин.
3. Найбільш поширені захворювання, екологічні збитки від захворювань. Роль обслуговуючого персоналу в запобіганні захворювань тварин. а також недопущення поширення через продукти тваринництва інфекційних хвороб.

1. На м'ясопереробних підприємствах сальмонельоз звичайно встановлюють при після-забійному дослідженні. Характер патолого-анатомічних змін залежить від виду і віку тварин, фізіологічного стану організму в момент захворювання, форми і тривалості перебігу хвороби, від виду сальмонел та їхньої вірулентності. Патологічні зміни бувають найбільш виражені частіше у молодняку при гострій і підгострій формах хвороби. Особливо характерні вони в печінці, вона часто буває збільшена, ламка і має темно-оранжевий або пурпурово-оранжевий колір. У паренхімі печінки нерідко виявляють дрібні сіро-білі або золотисто-жовті некротичні вогнища, більшість з яких можна помітити тільки гістологічно. Рідше такі вогнища виявляють у селезінці і нирках. При гострому перебігу хвороби-жовчний міхур збільшений в об'ємі і заповнений великою кількістю жовчі з домішкою слизу і сірих пластівців. Мезентеріальні лімфатичні вузли набряклі, соковиті і гіперемовані. У кишках виявляють катаральне запалення. Тонкий відділ кишечнику здутий газами, в ньому міститься каламутний густий слиз. Слизова оболонка кишок набрякла, місцями гіперемована, іноді з точковими крововиливами.

Слизова оболонка товстих кишок розпушена і вкрита брудно-сірим висівкоподібним нальотом, селезінка часто збільшена, пульпа її малиново-червона. У легенях спостерігаються ущільнені пневмонічні ділянки продуктивного запалення з жовтувато-сірим забарвленням уражених місць і сирнистим розпадом у центрі, У перикарді нерідко міститься серозний або, серозно-фібринозний ексудат. Серцевий м'яз в'ялий і має тьмяний вигляд. Коронарні судини переповнені кров'ю.

При вживанні в їжу інфікованих сальмонелами продуктів сальмонельоз у людини не завжди проявляється клінічно. При невеликій концентрації збудника, за умови слабкої його вірулентності і доброї резистентності організму заражена людина, лишаючись клінічно здоровою, може протягом тривалого часу, бути сальмонелоносієм.

Профілактика харчових сальмонельозів передбачає комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію сальмонельоз-них захворювань тварин, запобігання екзогенному обсіменінню харчових продуктів сальмонелами, уникнення можливості розмноження сальмонел у м'ясі, молоці, яйцях та інших продуктах, знищення сальмонел під час теплової обробки продуктів. Кожне з цих положень спрямоване на розрив епідеміологічного ланцюга. Досить розірвати ланцюг в одній з ланок — і спалаху харчового сальмонельозу не буде. Для того щоб запобігти сальмонельозам людини, слід провадити загальні й спеціальні заходи на тваринницьких комплексах, забійних пунктах, м'ясокомбінатах і колгоспних ринках:

1) не допускати інтравітального і постмортального обсіменіння м'яса сальмонелами;

2) не допускати до забою втомлених тварин, а також тих, що перед забоєм зазнали тривалого (більш як 24 год.) голодування, перегрівання і переохолодження;

3) тварин хворих і реконвалесцентів (що одужують) забивати на санітарній бойні;

4) здійснювати ветеринарно-санітарний контроль під час заготівлі, забою худоби, первинної обробки і зберігання м'ясних туш і субпродуктів, доїння корів і первинної обробки молока;

5) не допускати до переробки м'яса, субпродуктів, молока і молочних продуктів осіб-сальмонелоносіїв;

6) оберігати дітей від контакту з хворими на сальмонельоз тваринами;

7) стежити за тим, щоб у складських приміщеннях, де зберігаються м'ясо, м'ясопродукти, молоко і молочні продукти, не було гризунів і мух;

8) зберігати м'ясо, м'ясопродукти та інші продукти тваринництва при низьких температурах; '

9) забезпечити додержання на забійних пунктах і молочних фермах високого рівня санітарної культури;

10) ретельно здійснювати лабораторний контроль продукції, якщо є підозра на обсіменіння її сальмонелами;

11) здійснювати на належному рівні ветеринарно-санітарну експертизу продуктів тваринництва на колгоспних ринках.