При необхідності підтвердити наявність ентерококів з 2–3-х колоній кожного типу готують мазки, які фарбують за Грамом. При виявленні у мазках грампозитивних поліморфних, витягнутих, із загостреними кінцями диплококів дають позитивну відповідь.
Для вирахування індексу ентерококів підраховане число колоній ентерококів складають і ділять на об’єм води в літрах, профільтрований через фільтри, на яких вівся підрахунок.
Мікробіологічні методи дослідження повітря
Значну небезпеку представляє біологічне забруднення повітря. Циркуляція у тваринницьких приміщеннях збудників зоонозних захворювань (бруцельозу, туберкульозу та ін.), умовно-патогенних мікроорганізмів (пастерел, стрептококів, стафілококів, сальмонел, корінебактерій та ін.) може привести не лише до розповсюдження цих мікроорганізмів серед тварин, але й до забруднення навколишнього середовища та появи захворювань у людей.
Мікроорганізми, що накопичуються у повітрі незалежно від патогенності, продукти їх життєдіяльності (а особливо мікроскопічні гриби), діючи на організм, викликають сенсибілізацію клітин крові і підвищену їх альтерацію, що обумовлює патологічний стан і сприяє появі захворювання.
Розповсюдження збудників аерогенних інфекцій залежить не лише від наявності чутливих тварин і їх імунобіологічного стану, але й від здатності мікроорганізмів зберігати життєздатність і вірулентність в умовах повітряного середовища.
Своєчасна індикація мікроорганізмів у повітрі, кількісна та якісна оцінка популяцій дозволяє передбачити можливість появи, розвиток та розповсюдження захворювання.
Систематичний контроль контамінації повітряного середовища мікроорганізмами, зменшення їх граничної кількості є необхідною умовою організації ветеринарно-санітарних заходів на фермах.
Об’єктивна оцінка мікробного фону повітряного середовища може бути проведена при використанні найбільш ефективних методів дослідження біологічних аерозолів.
Оцінка повітря тваринницьких приміщень проводиться за показниками загальної бактеріальної забрудненості і санітарно-показових мікроорганізмів. Загальна кількість мікроорганізмів у відповідному об’ємі повітря має значення як відносний показник чистоти повітря. Вміст санітарно-показових мікроорганізмів має більше значення, тому що вони безпосередньо в асоціації з іншими (патогенними) мікроорганізмами приймають участь у появі різних захворювань.
В окремих випадках проводяться дослідження з метою виявлення патогенних мікроорганізмів, які небезпечні для тварин і обслуговуючого персоналу.
Основною метою санітарно-мікробіологічного дослідження повітря є розробка комплексу заходів, спрямованих на профілактику повітряно-крапельних інфекцій.
Мікробіологічне дослідження повітря носить як кількісний, так і якісний характер. В останньому випадку вивчається видовий склад мікроорганізмів. В останні роки більше приділяється уваги виявленню в повітрі патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів.
Всі існуючі методи мікробіологічного дослідження повітря діляться на седиментаційні та аспіраційні.
Седиментаційні методи базуються на зсіданні часточок і крапель бактеріального аерозолю під дією сили ваги та природних потоків повітря.
Аспіраційні методи можна розділити на методи, які використовують живильні середовища, та методи, які використовують фільтри. Для отримання порівняльних даних необхідно дотримуватися єдиної методики дослідження.
Для визначення загальної кількості бактерій у повітрі і, особливо, для їх видової характеристики необхідно, щоб при рівномірному посіві проб на середовищі у бактеріологічній чашці число колоній не перевищувало 200–300. Найбільш сприятливі умови для підрахунку і характеристики колоній створюються при рості 15–150 колоній.
При вловлюванні мікрофлори в рідких середовищах, суспендуванні мікроорганізмів з поверхні фільтрів у рідині та подальшому посіві частини рідини на щільні середовища, слід дотримуватись того, щоб кількість зрослих колоній не перебільшувала 60–100 г на чашці. Перед посівом чашки із середовищем повинні бути підсушені в термостаті. За невеликих кількостей мікроорганізмів в уловлюваній рідині, вони можуть бути сконцентровані фільтруванням всієї рідини, або частини її через мембранний фільтр №3, з подальшим розміщенням фільтрів на щільних живильних середовищах.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.