Ознайомлення зі схемою санітарно-мікробіологічного контролю виробництва м’яса та м’ясопродуктів, страница 4

При санітарно–гігієнічній оцінці води важливе значення має індикація ентеропатогенних бактерій, які є постійними мешканцями кишечнику тварин, людей, птахів та ін. Враховуючи те, що із вмістом кишечнику у воду можуть потрапити збудники сальмонельозу, туляремії, бруцельозу, сибірки та інших захворювань, які довго зберігаються і можуть викликати захворювання, їх складно виявити. На практиці використовують побічні методи виявлення фекального забруднення води на наявність E.coli.

Мета санітарно-бактеріологічного дослідження води – виявлення і запобігання інфекційним захворюванням, збудники яких можуть знаходитись у воді.

Відбір проб

Об’єктом дослідження є водопровідна вода, вода колодязів, свердловин та ін.

Проби води відбирають у хімічно чистий скляний посуд із притертими корками. Із водопровідної системи проби відбирають після спуску води, через повністю відкритий кран і не раніше, як через 15 хвилин.

Із відкритих водоймищ проби відбирають далі від берега (відбір проб води біля берега забороняється). Поверхневі води відбирають на глибині 10–15 см від поверхні води, а зимою – від нижньої поверхні льоду. Придонні проби відбирають на глибині 30–50 см від дна. Проби води відбирають з дотриманням правил асептики, у стерильний посуд, стерильними батометрами. При відборі одним батометром декількох проб кожного разу його стерилізують фламбуванням. Об’єм відібраних проб залежить від того, на які мікроорганізми вони будуть досліджуватись: при дослідженні на загальну їх кількість – 500 мл; на наявність патогенних мікроорганізмів – 2500 мл і т.д.

Якщо відбирають проби води після її знезараження, необхідно нейтралізувати залишкову кількість дезінфектанту. При відборі хлорованої води в посуд до його стерилізації висипають сірчанокислий натрій із розрахунку 8–10 мг на 500 мл проби.

Проба води повинна бути досліджена протягом 2-х годин після її відбору. Зберігати її можна не більше 6 годин при t 1–5°С.

Визначення загальної кількості бактерій в 1 мл води

Суть методу полягає у визначенні кількості мезофільних, метатрофних аеробів та факультативних анаеробів мікроорганізмів в 1 мл води, здатних рости на МПА при 37°С протягом 48 годин.

Співвідношення кількості цих груп мікроорганізмів дає уявлення про інтенсивність самоочищення води. При 20 °С виростає більше сапрофітних мікроорганізмів, ніж при 37 °С. Ця різниця більше виражена при завершенні процесу самоочищення. У місцях забруднення стічними водами кількісні показники обох цих груп мікроорганізмів є близькими. Сапрофіти, які виростають при 20°С, є активними учасниками процесу самоочищення води.

Стерильні бактеріологічні чашки розкладають на столі. На дні чашки олівцем пишуть дату і об’єм посіяної води.

Для посіву з кожної проби повинно бути висіяно не менше 2-х різних об’ємів води, з таким розрахунком, щоб на живильному середовищі не менше, ніж на 2-х чашках виросло від 30 до 300 колоній.

При дослідженні водопровідної води посів роблять у кожну з двох чашок по 1 мл.

За дослідження забрудненої води спочатку готують її розведення. Для цього беруть 3 пробірки з 9 мл стерильної води. У першу стерильною піпеткою вносять 1 мл дослідної води. Після перемішування з неї 1 мл переносять у другу пробірку, із другої – у третю.

Із першої пробірки набирають 1 мл розбавленої води, що відповідає 0,1 мл дослідної води, і переносять у бактеріологічну чашку; з другої пробірки розбавленої води 1 мл, що відповідає 0,01 мл дослідної води, переносять у другу чашку і т.д. Після внесення води у кожну чашку наливають по 10–12 мл розтопленого і охолодженого до 45–50°С МПА. Для змішування води з МПА, чашку нахиляють або крутять по поверхні стола. При цьому необхідно стежити, щоб не утворювалися бульбашки повітря. Після затвердіння МПА чашки ставлять у термостат в одній повторності при 37°С на 24 години, а в іншій повторності – при 20–22°С на 48 годин.

Після 24-годинного культивування підраховують кількість колоній, що виросли, як на поверхні, так і в товщі МПА, користуючись при цьому апаратом для підрахунку колоній.