Ознайомлення зі схемою санітарно-мікробіологічного контролю виробництва м’яса та м’ясопродуктів, страница 3

Для виділення E.coliпосіви роблять на середовище Кода (згідно з тим, як досліджують на колі-титр), а потім із нього пересівають на тривуглеводне середовище. Зміна кольору тривуглеводного середовища від світло-синього до синього свідчить про ріст  E.coli. При рості E.coliлактозонегативної групи у нижній частині пробірки колір середовища змінюється до синього, а у верхній частині пробірки він залишається рожевим. В подальшому виділені культури вивчають, як передбачено настановою щодо діагностики ешерихіозу.

Для виділення анаеробних бактерій по 1 мл початкового розведення вносять у дві пробірки із середовищем Кітта-Тароцці. Після посіву одну пробірку прогрівають у водяній бані при 80°С протягом 20 хв. Посіви ставлять у термостат при 37°С на 10 хв. Через кожні 3–4 дні проглядають посіви. Дослідження ведуть згідно з настановою щодо діагностики збудників анаеробних інфекцій.

Облік і оцінка результатів. Визначення загального числа мікроорганізмів. Після закінчення терміну культивування підраховують колонії, які виросли як на поверхні, так і в середині середовища. Для обліку беруть чашки, на живильних середовищах яких виросло не менше 50 і не більше 300 колоній. При цьому складають лише ті числа, які мають розбіжність не більше 22%. Наприклад, у 4-х чашках нараховано 250, 290, 270 і 450 колоній. Для розрахунку використовують дані 3-х чашок, а четверту (450 колоній) не враховують.

З метою визначення загальної кількості мікроорганізмів в 1 мл початкового змиву кількість колоній, які виросли на кожній чашці, множать на відповідне розведення, з якого зроблено висів. Отримані результати по кожній чашці складають, а суму ділять на кількість чашок, у яких підраховувались колонії, і отримують середнє арифметичне, яке й беруть за кінцевий результат. Отримані числа округляють згідно зі схемою.

Оскільки 1 мл змиву відповідає 1/10 частині всієї маси бактерій, що знаходяться на 10 см² (а для яєць 5 см²), тому для того, щоб визначити загальну кількість мікроорганізмів на 1 см² обстежуваного об’єкта, слід кількість бактерій, що знаходяться в 1 мл, помножити на 0,1 (для яєць – на 0,2). Термін дослідження – 2 доби.

Визначення колі-титру. Санітарними показниками вважають всі різновиди E.coli, наявність яких є показником фекального забруднення і свідчить про порушення санітарного режиму.

Зміна кольору середовища Кода до зеленого або жовто-зеленого свідчить про наявність E.coli. Якщо для дослідження використовувалось середовище Буліра, то зміна його кольору (помутніння і пожовтіння), а також газоутворення вказують на ріст E.coli.

Враховують пробірки, у яких виявлені чіткі зміни, що свідчить про ріст E.coli.

При відсутності видимих змін в обох пробірках колі-титр є більшим 1. Якщо зміни пройшли лише у пробірці, засіяній початковим розведенням, колі-титр дорівнює 1. При змінах в обох пробірках колі-титр становить 0,1 мл, тобто менше 1. Термін дослідження – 2 доби.

Визначення патогенної мікрофлори проводиться згідно схем, які використовуються для дослідження на окремі збудники. При виділенні із змивів патогенних мікроорганізмів санітарний стан оцінюється як незадовільний. У таких випадках миють і дезінфікують забруднені об’єкти, після чого проводять повторне їх дослідження. Термін досліджень на ентеропатогенні мікроорганізми – 5 днів, а на патогенні анаероби – 10 днів.

Методи санітарно–бактеріологічного дослідження води

Вода з розчиненими в ній органічними і мінеральними речовинами є сприятливим середовищем для розвитку мікроорганізмів.

Ступінь забруднення води мікроорганізмами значною мірою залежить від попадання в неї побутових і промислових стоків.