Ознайомлення зі схемою санітарно-мікробіологічного контролю виробництва м’яса та м’ясопродуктів, страница 13

Тест-об’єкт або тампони з розчину нейтралізатора можна перенести у пробірки з МПБ. При відсутності росту мікробів на фільтрі і МПБ роблять висновок про те, що після дезінфекції не залишилось навіть окремих життєздатних мікробів.

Експериментально визначені допустимі концентрації найбільш розповсюджених нейтралізаторів, які згубно не впливають на тест-мікроби. Ці концентрації показані в табл. 54.

Таблиця 54 – Допустимі концентрації розчинів-нейтралізаторів, які не пошкоджують S.aureus і спори B.anthracis (вакц. штам)

Дезінфектант	Нейтралізатор	Допустима концентрація, у %
		для S.aureus	для спор B.anthracis
Хлоровмісні препарати Перекис водню Кислоти Формальдегід	Сірчанокислий натрій (тіосульфат натрію) ЧДА Той же Гідрат окису натрію NaOH Аміак водний ЧДА NH4OH	10 5 0,05 2	10 5 0,5 4

При дослідженні на E.coli 0,5 мл осаду висівають на модифіковане середовище Хейфеца або Кода. Посіви витримують у термостаті при 37–38°С протягом 12–18 год. Зміна бузково-червоного кольору середовища на зелений або салатовий із помутнінням середовища і газоутворенням свідчать про ріст E.coli. Інші зміни кольору (жовтий, рожевий, сірий) не враховуються.

Для виявлення стафілококів 0,5 мл осаду висівають у 5 мл МПБ з 6,5% хлориду натрію. Через 24 год вирощування при 37°С для підтвердження росту стафілококів із колоній готують мазки, фарбують їх за Грамом і проводять мікроскопію.

З метою виявлення спороутворювальних аеробів, перед центрифугуванням прогрівають на водяній бані при 65°С протягом 30 хв, а потім центрифугують. Із осаду роблять посів в одну пробірку з МПБ і на 2 чашки МПА (з метою контролю якості дезінфекції при сибірці МПА можна замінити диференційним діагностичним середовищем із сульфатом поліміксину М, невіграмоном, порошком “Прогрес”, гризеофульвіном та фенофталеїнфосфатом натрію). Посіви культивують при 37°С протягом 24–48 год.

За наявності росту на МПА підраховують кількість колоній, вивчають їх морфологію. Якщо виникла підозра на B.anthracis, тоді ідентифікацію проводять згідно з методичною настановою щодо даного збудника.

За відсутності росту або характерних колоній на щільних середовищах і при наявності росту в МПБ роблять дрібний посів із МПБ на щільне середовище.

При огляді посівів враховують загальну кількість проб, у яких виявлено ріст санітарно-показових мікроорганізмів, а при споровій інфекції – і кількість колоній непатогенних спороутворювальних аеробів роду Bacillus.

Метод відбитків на тонкому шарі щільного живильного середовища з прискореним методом виділення санітарно-показових мікроорганізмів

із поверхні тваринницьких об’єктів

Ванни із пробами-відбитками поміщають у термостат при 37°С на 16–18 год, а потім продивляються їх на наявність росту мікроорганізмів.

За відсутності росту макроколоній і зміні середовища подальші дослідження припиняють. У сумнівних випадках, коли відсутній ріст макроколоній, але змінились колір або прозорість середовища, проби-відбитки висушують на повітрі до повного висихання, фіксують над полум’ям, фарбують за Муромцевим і мікроскопують з метою виявлення мікроколоній. Враховують загальну кількість відбитків, у яких виявлено ріст мікроорганізмів.

Послідовність виконання роботи.

Завдання 1. Розробити схему санітарно-мікробіологічного контролю виробництва м’яса яловичини.

Завдання 2. Розробити схему санітарно-мікробіологічного контролю виробництва м’яса птиц.

Завдання 3. Розробити схему санітарно-мікробіологічного контролю виробництва м’яса свинини.

Питання для самоконтролю.

1. Яка схема санітарно-мікробіологічного контролю виробництва м’яса яловичини.
2. Яка схема санітарно-мікробіологічного контролю виробництва м’яса птиц.
3. Яка схема санітарно-мікробіологічного контролю виробництва м’яса свинини.