Ознайомлення зі схемою санітарно-мікробіологічного контролю виробництва м’яса та м’ясопродуктів, страница 11

Ps. aeruginosa – МПБ.

Виявлення спор грибів

Проби відбирають за допомогою приладу Кротова, на середовище сусло-агар, Сабуро або Чапека. Посіви вирощують при 26–27°С протягом 3–4-х днів.

Мікробіологічні методи контролю за якістю дезінфекції

Бактеріологічний контроль за якістю дезінфекції здійснює спеціаліст лабораторії ветеринарної медицини періодично, з урахуванням епізоотичної ситуації або мети дезінфекції.

Бактеріологічний контроль якості дезінфекції повинен бути раптовим, без попередження працівників, відповідальних за проведення дезінфекції, місця і часу відбору проб для дослідження.

Враховуючи неможливість підбору універсального патогенного мікроорганізму, за яким можна було б визначати якість дезінфікуючої речовини проти всіх збудників, як показник використовують індикаторну мікрофлору.

Концепція індикаторної мікрофлори базується на вивченні циркуляції непатогенних або потенційно патогенних мікроорганізмів. Індикаторні мікроорганізми повинні задовольняти дві вимоги: циркулювати в асоціації з патогенними збудниками і легко виявлятись у довкіллі. Існують прямі індикаторні мікроорганізми – це патогенні або потенційно патогенні види, які дозволяють зробити висновок про можливості появи інфекційного захворювання. До таких відносяться ентерококи. Вивчення властивостей індикаторних мікроорганізмів дає уяву про їх вірулентність або резистентність циркулюючих патогенних мікроорганізмів.

Досліджуючи індикаторну мікрофлору, можна отримати правдиві відомості про ефективність дезінфекції.

За бактеріологічного контролю визначають наявність на поверхні знешкоджених об’єктів життєздатних санітарно-показових мікроорганізмів родів Escherichia, Citrobacter, Enterobacter, Staphylоcoccus, або спороутворювальних аеробів роду Bacillus.

Якість знешкодження спецодягу перевіряють при виділенні тест-мікроорганізму штучно контамінованих тканин, покладених у матеріал, який підлягає знешкодженню.

За наявністю або відсутністю росту бактерій Escherichia перевіряють якість профілактичної, вимушеної, поточної та заключної дезінфекції при: бруцельозі, ешерихіозі, сальмонельозах, бешисі, лістеріозі, пастерельозі, лептоспірозі, кампілобактеріозі, хворобі Ауєскі, трихомонозі, ІРТ, парагрипі, дизентерії, трансмісивному гастроентериті, міксоматозі кролів, мікоплазмозі птахів, а також поточної дезінфекції при аденовірусних захворюваннях, ящурі, туляремії, диплококозі, сказі, стафілококозі, стрептококозі, ЗКГ, сапі, гепатиті каченят, лариноготрахеїті, хворобах Марека, Гамборо, Ньюкасла, псевдомонозі, вірусному ентериті, хламідіозах, трихофітії.

Якість заключної дезінфекції при туберкульозі перевіряють при виділенні стафілококів і мікобактерій. При сибірці, емкарі, брадзоті, злоякісному набряці та інших спорових збудниках захворювань – за наявністю або відсутністю спороутворювальних мікроорганізмів.

Відбір проб для дослідження. Відбір проб для бактеріологічного дослідження, контролю і доставку їх у лабораторію здійснюють особи, які не несуть персональної відповідальності за якість дезінфекції і не підпорядковані працівникам, які відповідальні за її проведення.

Відбір проб проводять після закінчення терміну, зазначеного у відповідних інструкціях, до початку провітрювання приміщень; при дезінфекції спецодягу – після закінчення циклу обробки (знешкодження, прання і віджимання).

Змиви, відбитки, зскрібання для дослідження беруть з 10–20 різних ділянок поверхні тваринницьких приміщень (підлоги, стійл, стін, проходів, перегородок, ясел, поїлок та ін.), причому, з місць, найменш доступних для дезінфекції. На ділянці поверхні з механічним забрудненням, проби матеріалу відбирають методом зскрібань.

З метою контролю якості дезінфекції при туберкульозі, з кожного виду поверхні беруть по 5 змивів, які з’єднують в одну пробу. Із кожного приміщення відбирають не менше 10 з’єднаних проб, в тому числі по 3 проби з підлоги і ясел.