Ознайомлення зі схемою санітарно-мікробіологічного контролю виробництва м’яса та м’ясопродуктів, страница 10

При відборі проб повітря на мембранні фільтри №4 і вирощуванні їх на МПА, кількість колоній на одному фільтрі складає 50–70.

Прилади для відбору проб повітря

Для відбору проб повітря найчастіше користуються приладом Кротова. Принцип його дії базується на інфекційному осаді часточок і крапель бактеріального аерозолю на поверхню щільного живильного середовища за рахунок ударно-прибивної дії струменю повітря.

Для дослідження повітря необхідно підбирати стандартні чашки з плоским дном. Кількість живильного середовища в них повинна бути не більше 15 мл. Слід враховувати, що найбільш сприятливі умови для вловлення бактеріального аерозолю створюються на відстані 2 мм між поверхнею середовища з клиноподібною щілиною. Отриманий режим роботи – 25л/хвилину. Вміст бактерій у 1м3 повітря вираховують за формулою:

,

де: С – кількість бактерій у 1м3;

а – вміст бактерій у досліджуваному об’ємі повітря;

б – кількість досліджуваного повітря, яке пройшло через щілину апарату (швидкість, з якою поступає повітря через щілину, помножена на час, протягом якого відбиралась проба).

Відбір проб повітря з метою визначення бактеріального забруднення можна проводити електропреципітатором БВЕП-1. Принцип його роботи базується на аспіраційно-іонізуючій дії. Мікроорганізми, які є у повітрі заряджаються й осідають на позитивному електроді, на якому знаходиться вловлювальне середовище МПБ: 0,5% МПА, а при мінусових температурах – суміш 66,7% гліцерину з 33,3% МПБ.

Після відбору проби чашки з вловлювальним середовищем піддають подальшому дослідженню: щільні середовища ставлять у термостат, а через 24 год підраховують колонії; крім того, для взяття проб повітря використовують прилад ПАБ (пробовідбірник аерозольний бактеріологічний). Принцип його дії базується на електризації частинок дослідного повітря з наступним осадженням заражених часточок на електрод з протилежним знаком. На електрод ставлять прямокутні металеві піддони з 20 мл щільного живильного або 15 мл рідкого вловлювального середовища. За допомогою приладу ПАБ-1 можна 1 год дослідити 5–6 м3 повітря на різних живильних середовищах, що має суттєве значення для виявлення патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів, які знаходяться в повітрі в невеликих кількостях.

Для відбору проб повітря використовують прилад Дяконова. Це один із самих ранніх приладів бактеріологічного дослідження повітря у рідкому середовищі. Прилад Дяконова являє собою скляний циліндр, в який вставлені дві трубки: одна занурена в уловлюючу рідину, а друга закінчується трохи нижче корка.

Уловлення мікрофлори повітря здійснюється за рахунок проходження пухирців повітря через шар рідини. Для визначення загальної бактеріальної забрудненості проводять посів частини вловлювальної рідини на поверхню МПА, тому при наступних перерахунках вмісту бактерій в 1м3 повітря, слід враховувати розведення та кількість висіяної рідини.

Для відбору проб повітря користуються приладами Перменського, ПВП-1, Кіктенко, Андерсена та ін.

Мембранні фільтри.  Для бактеріологічних досліджень повітря використовують мембранні фільтри №4 (нітроцелюлозні). Спосіб їх підготовки до роботи такий, як для дослідження води.

У зв’язку з тим, що при відборі проб повітря спостерігається електризація поверхні фільтрів, то вловлювальні часточки аерозолю з’являються в самому поверхневому шарі фільтру, товщиною 3 мкм, що забезпечує високу ефективність уловлення і дозволяє легко елюірувати бактерії. Мембранні фільтри практично незамінні при відборі проб повітря у вентиляційних ходах.

Спеціальні методи дослідження повітря

Виявлення патогенних бактерій

У зв’язку з тим, що в повітрі концентрація патогенних мікроорганізмів незначна, тому слід відбирати його великі об’єми.

Для виділення патогенних мікроорганізмів із повітря застосовують спеціальні прийоми та елективні живильні середовища, наприклад, для визначення коагулазопозитивних стафілококів використовують молочно-сольовий агар, жовтково-сольове середовище; для гемолітичних стрептококів – кров’яний агар з глюкозою; сальмонел – вісмут-сульфітний агар;