Теплообмінні апарати холодильних машин, страница 6

Різниця температур між повітрям та поверхнею охолодження може досягати 12°С. Повітроохолоджувачі компонуються із секцій-модулів, бувають постаментні і підвісні. Випускають підвісні повітроохолоджувачі (рис. 5)  ВОП-50,   ВОП-75,   ВОП-100, ВОП-150 продуктивністю від 5,8 до 17,4 кВт [В — повітроохолоджувач, П — підвісний; цифри — теплопередаюча поверхня (у м2)].

Для відтавання інею в цих повітроохолоджувачах є вбудовані електронагрівники — ТЕНи, потужність яких 8,7—12 кВт. Апарати ВОП обладнані осьовими вентиляторами, діаметр колеса 400—600 мм. ВНИКТИхолодпромом розроблений повітроохолоджувач ВОГ-230, повітря в якому переміщається горизонтально за допомогою осьового вентилятора, діаметр колеса 800 мм. Теплопередаюча поверхня апарата 230 м2. Батареї повітроохолоджувача ВОГ-230 компонують із тих же секцій, що і апарати типу ВОП. Такі повітроохолоджувачі можуть відтавати за допомогою гарячих парів аміаку або електронагрівників потужністю 25 кВт. З цією ж метою передбачене зрошення повітроохолоджувачів водою.

Підвісні повітроохолоджувачі застосовують у холодильних камерах молочних заводів, тунелях для охолодження і заморожування харчових продуктів. На м'ясокомбінатах підвісні повітроохолоджувачі можна встановлювати в охолоджуваних приміщеннях і у камерах термообробки.

У повітроохолоджувачах, що працюють на аміаку, використовуються сталеві труби, а на хладонах - мідні труби.

Аміачні батареї безпосереднього кипіння холодоагенту і розсільні виготовляють із гарячекатаних безшовних сталевих труб, переважно оребрених витими ребрами. По розташуванню в камері розрізняють пристінні  і стельові батареї.

Застосування оребрених батарей має наступні переваги в порівнянні із гладкотрубними: економія суцільнотягнених труб приблизно в 3 рази, металу з обліком оребрення - в 2-2,5 рази, менша аміакоємність (в 3-3,5 рази), менші габарити, а отже, і більший корисний обсяг камери. Недоліки оребрення труб: зменшується коефіцієнт теплопередачі приблизно в 2 рази через утворення інею в міжреберному просторі, який важко видаляти; внаслідок відносно низької тепловіддачі радіацією в ребристих батарей збільшується усушка продуктів при зберіганні.

Для охолодження камер тривалого зберігання морожених вантажів застосовують панельні батареї. Батарея являє собою сталевий аркуш товщиною 1,6 мм, шириною 900 мм, до якого по всій довжині приварені суцільнотягнені труби діаметром 38×3 мм із кроком 300 мм. До недоліків цих батарей відносяться підвищена витрата металу, трудомісткість виготовлення і монтажу. Варто вказати на незмінність теплопередаючої поверхні в процесі осідання інею.


Рис. 5. Підвісні повітроохолоджувачі:

а — ВОП-100 і ВОП-150; б — ВОП-50 і ВОП-75; І — вхід рідкого R717; II — вихід парів R717; ІІІ — вхід повітря; IV — вихід повітря; 1 — ребристий пучок труб повітроохолоджувача;  2 — вентилятори

Хладонові стельові і пристінні батареї з оребрених червоно-мідних труб діаметром 18×2 мм застосовують у малих холодильних установках.

Для ребристих батарей із труб діаметром 57×3,5 мм (крок оребрення 35,7 мм, ширина стрічки 46 мм) при перепаді температур між повітрям і аміаком (або розсолом) Δt = 10°С, коефіцієнт теплопередачі дорівнює 6—4,5 Вт/(м2·К) і залежить від конструкції і умов теплообміну. Більше значення  коефіцієнту тепловіддачі відповідає температурі холодильного агента 0°С, а менше — температурі —15 °С.

Для аміачних повітроохолоджувачів при товщині інею на трубах і ребрах до 5 мм коефіцієнт теплопередачі для різних (температур кипіння холодильного агента даний нижче.

Температура кипіння, К

Коефіцієнт теплопередачі К, Вт/(м2·К)

233

253

258

273 і вище

11,6

13,0

14,0

17,5

2. Літературні джерела

1.  Процеси і апарати харчових виробництв. Під ред. проф. Манежика І.Ф. – Київ.: НУХТ, 2003 р.

2.  Чумак И.Г и др. Холодильные установки. - М.: Легкая промышленность, 1981 г.

3.  Технологическое оборудование пищевых производств. Под ред. Азарова Б.М. М.: Агропромиздат, 1988 г.

4.  Мещеряков Ф.Е. Основы холодильной техники и холодильной технологи. – М.: Пищевая промышленность, 1975 г.

5.  Драганов Б.Х. і інші . Теплотехніка : підручник – 2-е видання, перероблене і доповнене. – Київ: фірма «Інкос», 2005 р.

6.  Ильясов В.С. и др. Холодильная технология продуктов в мясной и молочной промышленности М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983 г.