Біохімічні властивості вивчають дослідженням не менше 5 колоній, визначаючи їхню здатність розщеплювати цукри, сечовину, утворювати індол і сірководень та утилізувати цитрат.
Для виявлення ферментації цукрів використовують середовища Гісса або одне із комбінованих середовищ (Клігера, Ресселя, потрійний цукровий агар). Для посіву на середовище Гісса бактеріологічною петлею беруть частину кожної з 5 колоній і перемішують їх у 0,5–1,0 мл стерильного фізіологічного розчину, а потім з нього пересівають.
Посів у комбіноване середовище проводять штрихом на скошену поверхню, а потім уколом у стовпчик і культивують при 37ºС протягом 24 год.
При ферментації лактози, сахарози у скошеній частині стовпчика комбінованих середовищ настає пожовтіння. Почервоніння або пожовтіння самого стовпчика свідчить про ферментацію глюкози. Сальмонели не ферментують лактозу і сахарозу.
Для визначення розщеплення сечовини проводять посів на потрійний цукровий агар або скошений агар із сечовиною.
Відновлення зміненого кольору середовища трицукрового агару при ферментації глюкози з червоного або жовтого на блідо-рожевий свідчить про розщеплення сечовини.
Забарвлення скошеного агару із сечовиною в червоний колір відбувається при розщепленні сечовини. Відсутність зміни кольору вказує на негативну реакцію.
Сальмонели не розщеплюють сечовину.
Для виявлення сірководню використовують потрійний цукровий агар або середовище Клігера. Утворення сірководню визначають за почорнінням середовища у стовпчику. Сальмонели утворюють сірководень.
З метою виявлення утилізації цитрату, дослідну культуру висівають на скошений стовпчик агару Сімонса. Пофарбування середовища в синій колір свідчить про позитивну реакцію, відсутність же змін вказує на негативну. Більшість сальмонел дають позитивну реакцію. Антигенні властивості виділеної культури вивчають у РА з О- і Н-аглютинувальними сальмонельозними сироватками.
Оцінка результатів. Результати досліджень оцінюють за кожною пробою окремо і записують так: сальмонели виділені у 25 г продукту або змиві продукту із зазначенням дослідної площини.
Дослідження на золотистий стафілокок
Метод виявлення S. aureus базується на висіві відповідної кількості продукту або змивів з його поверхні та їх розведень на елективні живильні середовища з підвищеним умістом хлористого натрію і підтвердженні належності вирослих колоній S. aureus за реакцією коагуляції плазми крові кроля.
Метод визначення кількості мікроорганізмів посівом в агаризоване середовище призначений для проб, які містять в 1 г більше 150 КУО або в 1 мл понад 15 КУО S. aureus.
Визначення кількості S. aureus посівом у рідкі живильні середовища базується на методі найбільш імовірного числа (НІЧ) і призначене для проб, які містять в 1 г продукту менше 150 КУО, але в 10 г більше 3 КУО, або в 1 мл змиву менше 15 КУО, але в 100 мл змиву більше 3 КУО.
Проведення досліджень на виявлення S. aureus. Із продукту або його змиву в сольовий бульйон проводять посів із початкового розведення або послідовних 10-кратних розведень у співвідношенні 1: 9. При виділенні S. aureus із 1 г продукту використовують 10 мл його першого розведення. Посіви культивують при 37ºС протягом 18–24 год, а потім пересівають на одне з агаризованих середовищ: агар Байрд-Паркер, яєчно-жовтковий сольовий агар, яєчно-жовтковий азидний агар.
Через 24 год посіви проглядають. На середовищі Байрд-Паркер S. aureus росте у вигляді блискучих випуклих колоній, оточених зоною лецитиназної активності у вигляді просвітлення середовища навколо колоній.
На яєчно-жовтковому сольовому і яєчно-жовтковому азидному агарі ростуть колонії білого кольору із жовтуватим відтінком та зоною лецитиназної активності.
Для підтвердження належності виділених колоній до S. аureus, не менше, ніж із 5 колоній готують мазки. Із 5 колоній готують суспензію і проводять пересів на МПА і культивують при 37ºС протягом 18–24-х год. Виділену чисту культуру стафілококів перевіряють на здатність коагулювати плазму крові кроля.
Визначення кількості S. aureus. З цією метою проводять посів на агаризоване середовище по 0,1 або 0,2 мл розведення продукту або змиву, наносячи їх на поверхню двох чашок з одним із середовищ (агар Байрд-Паркер, яєчно-жлвтковий сольовий агар).
Посіви культивують при 37С протягом 18–24 год. Відбирають чашки, на яких виросло від 15 до 150 характерних колоній. Не менше 5 колоній використовують для підтвердження їх належності до S. aureus .
При визначенні кількості S. aureus методом НІЧ висівають у сольовий бульйон три послідовні 10-кратні розведення (кожне розведення у триразовій повторності). Культивують при 37С протягом 18–24 год.
Оцінка результатів. Результати кожної проби оцінюють окремо. При виявленні S. aureus із продукту або змиву записують: S. aureus виділена із продукту в грамах або об’ємі змиву в мл, або площу змиву в см2. При визначенні кількості мікроорганізмів посівом на агаризовані середовища проводять підрахунок колоній.
Порядок виконання роботи.
Завдання 1. Підготувати відібрані проби м’яса птиці до досліджень. Зробити посіви на відповідні середовища. Отримані результати порівняти з показниками нормативних документів. Зробити висновок.
Завдання 2. Запишіть у зошит таблиці з мікробіологічними показниками згідно нормативних документів для м’яса птиці та продуктів з нього.
Питання для самоконтролю.
1. Як проводять відбір та підготовку проб м’яса птиці та продуктів з нього для мікробіологічного дослідження?
2. Яка існує схема мікробіологічного дослідження м’яса птиці та продуктів з нього?
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.