Скелет, його будова, функції. Ендокринні залози як сировина для виготовлення продуктів спеціального призначення. Поняття про породу, породоутворення, племінне тваринництво, страница 3

Класифікація кормів передбачає поділ їх на групи залежно від походження і найважливіших властивостей. За походжен­ням усі корми поділяють на такі категорії: рослинного поход­ження; тваринного походження; харчові відходи; мінеральний підкорм; синтетичні препарати; комбікорми.

Корми рослинного походження. З урахуванням поживності рослинні корми класифікують на дві групи: об'ємисті та концентровані.

Об'ємисті корми. До об'ємистих належать рослинні корми, що містять не більше 0,65 к. од. (0,5 перетравних поживних речовин) на 1 кг сухої речовини корму і в той же час з високим вмістом води або клітковини. Об'ємисті корми поділяють на вологі та грубі.

Вологі корми містять понад 40% води. Серед них розрізняють соковиті й водянисті. До соковитих належать ті, в яких вода знаходиться у вигляді власного соку. В цю групу входять зелені корми, коренебульбоплоди, силос, сінаж. Во­дянисті корми є відходами цукрового, крохмале-патокового та бродильного виробництва (жом, м'язга, барда, пивна дро­бина). У ці відходи вода потрапляє під час технологічної переробки сировини (буряків, картоплі, зерна).

Грубі корми містять у сухій речовині понад 19% кліт­ковини. До них відносять сіно, солому, полову, гілковий корм, луску й плівки від очищення різного зерна, а також трав'яне та сінне борошно й трав'яну січку. Грубі корми перетравлюються в цілому погано (особливо у свиней і птиці), проте їх неперетравний "баласт" нормалізує функцію кишеч­нику.

 Концентровані корми — це ті, що містять понад 0,65 к. од. (0,5 перетравних поживних речовин) в 1 кг, або ті, в яких не більше 19% клітковини і не більше 40% води. Із кормів рослинного походження до них належать зерно та насіння кормових і продовольчих культур, продукти перероб­ки зерна і насіння, висушені відходи цукрового, крохмале-патокового й бродильного виробництв тощо. Концентровані рослинні корми поділяють на дві підгрупи — вуглеводисті (ячмінь, овес, кукурудза, пшениця, жито, сорго, просо) і протеїнові (горох, соя, боби, люпин, вика та відходи олій-ноекстракційного виробництва — макуха й шроти). Зола концентрованих кормів здебільшого кисла.

 Корми тваринного походження. До них відносять молоко та продукти його переробки, відходи м'ясо- і рибокомбінатів, поживні залишки птахофабрик тощо. Вони характеризуються високим вмістом повноцінних білків та інших поживних речовин.

Харчові відходи. Це рештки овочів, фруктів, картоплі, хар­чові та інші відходи підприємств харчової промисловості, їдалень, кафе, ресторанів тощо. Поживність їх різна. Вико­ристовують переважно для відгодівлі свиней. Перед згодову­ванням їх слід очищати від сторонніх домішок (метал, скло та ін.) і піддавати термічній обробці. Ефективність викорис­тання харчових відходів буде вищою, якщо їх вводити до раціонів (до 50%) з урахуванням результатів хімічного аналізу. Мінеральний підкорм. Балансування раціонів за вмістом мінеральних речовин досягають відповідним мінеральним підкормом, виробленим із природних покладів. До них нале­жать кухонна сіль, крейда, сапропель, вапно, глина, фосфати, преципітат, трикальційфосфат, спеціально виготовлені бага­токомпонентні брикети, лизунці тощо. Синтетичні препарати. Це продукти хімічних і мікро­біологічних підприємств, призначені для використан­ня в годівлі тварин. До цієї групи відносять синтетичні азотисті добавки (сечовина, амонійні солі, аміачна во­да), кормові дріжджі, анти­біотики, вітаміни, фермен­ти, гормони, амінокислоти, макроелементи, мікроеле­менти та інші, що є продук­тами штучного синтезу.