Правила вибору варіантів та правила виконання контрольної роботи з дисципліни "Обладнання підприємств молочної промисловості", страница 8

           для одноциліндрового охолоджувача k = 0,4,

           для двохциліндрового охолоджувача k = 0,3;

     z – число барабанів.

Час перебування сиру в робочому циліндрі охолоджувача, визначається із рівняння:

Qоб = (Qт + Qм) Kпот ,

де Qт – кількість холоду, необхідного для охолодження сиру, Дж;

     Qм– кількість холоду, необхідного для компенсації тепла, яке забирає сир при механічній дії на нього, Дж;

      Kпот – коефіцієнт втрати холоду.

Кількість холоду, необхідного для охолодження сиру, визначають по формулі

Qт = М Ств (tн – tк), Вт

де  Ств – теплоємність сиру, Дж/кг К;

       tн, tк – початкова і кінцева температура сиру, оС.

Кількість холоду, яке компенсує нагрівання сиру в результаті механічної дії на нього, визначають по формулі

Qм = 3600 А/ 4187, Вт

де  А – енергія, витрачена на підігрів сиру при його переміщенні вздовж циліндру; для одноциліндрового охолоджувача А=1890 Дж.

Знаючи загальні витрати холоду, легко встановити необхідну кількість охолоджуючого агента:

В = Qоб / Сх (tк - tн), кг/с

де Сх – теплоємність холодоагенту, Дж / кг К;

      tк, tн – кінцева і початкова температура холодоагенту, оС.

Питання для самоперевірки

1.  Конструкція і принцип дії сировиготовлювача з пресуючою ванною.

2.  Конструкція сировиготовлювача неперервної дії.

3.  Класифікація охолоджувачів і їх принцип дії.

4.  Як визначається продуктивність охолоджувача.

5.  Як визначається час перебування сиру в робочому циліндрі.

6.  Як визначається кількість холоду, необхідного для охолодження сиру.

7.  Використання обладнання для виготовлення і пакування глазурованих сирків.

8.  Вимоги безпечної експлуатації обладнання для виробництва сиру і сирних виробів.

Тема 9. Обладнання для виробництва сиру і інших білкових виробів.

Основні процеси сироробного виробництва і коагуляція, пресування, формування, соління і дозрівання.

            Конструкція і принцип дії сирних ван з механічною мішалкою. Кінематична схема приводного механізму.

            Конструкція сировиготовлювачів періодичної дії. Розрахунок продуктивності, використаної потужності, витрат пари, швидкості руху сирних ван і сировиготовлювачів.

            Формовочні апарати. Преси, конструкція і принцип дії пневматичних і гідравлічних пресів. Обладнання сирних підвалів: стелажі, контейнери, солильні басейни, сиромийні машини, парафінери.

            Лінія для герметичної упаковки сирів в полімерну плівку. Основні техніко-економічні показники лінії.

            Обладнання для виробництва плавлених сирів: сирорізки, вовчки, вальцовки, апарати для плавлення, охолоджувачі, їх конструкція і принцип дії.

            Обладнання для виробництва казеїну. Конструкція центрифуг і пресів для відведення вологи з казеїну. Конструкція центрифуг і пресів для відведення вологи з казеїну.

            Конструкція казеїнодробарок. Поточні лінії для виробництва казеїну.

            Вимоги безпечної експлуатації.

Практичне заняття. Визначення витрат пари для нагрівання молока в сирній ванні. Розрахунок тиску при пресуванні сирної маси. Вивчення кінематичних схем приводів мішалок сирних ван.

Методичні вказівки. Вивчаючи дану тему, студент повинен зрозуміти, що технологія сиру, казеїну має дві споріднені операції: звертання молока і обробку утвореної маси. Студенту необхідно вивчити принцип дії іі конструкцію обладнання, яке використовується на цих стадіях процесу, так і технологічні розрахунки по даному обладнанню.

            Витрати пари для нагрівання продукту в сироробній ванні і сировиготовлювачах визначаються по формулі:

Dn = M C (t2 – t1) kпот / іn – Cкtк, кг

де M – кількість молока залитого в ванну для скисання, кг;

      C – теплоємкість продукту, Дж/кг К;

       t2, t1 – початкова і кінцева температури продукту, оС;

       kпот – коефіцієнт враховуючий витрати тепла через стінки і випари з відкритої поверхні

( к = 0,8-0,5);

        іn – ентальпія пари, Дж/кг;

       Cк теплоємкість конденсату, Дж/кг К;

        tк – температура конденсату, оС.