Правила вибору варіантів та правила виконання контрольної роботи з дисципліни "Обладнання підприємств молочної промисловості", страница 10

       C1,C2, C3 – теплоємність продукту відповідно в нижньому, середньому і верхньому циліндрах;

        t, t1п, t2п, t – температура продукту відповідно на початку, після першого, після другого циліндру і кінцева, оС.

Для розрахунків можна взяти коефіцієнти теплопередач циліндрів:

         нижнього – 400 Вт/м2 К;

         середнього – 200 Вт/м2 К;

         верхнього – 150 Вт/м2 К.

Необхідна кількість росолу або охолоджуючої води визначається із рівняння теплового балансу

G = M C (tн - tк) / Cх (tх1 – tх2), кг/год

де М – кількість високожирних вершків, кг/год;

     С – теплоємність високожирних вершків, Дж/кг К (С = 0,7 Дж/кг К);

      tн – початкова температура вершків, оС;

      tк – кінцева температура вершків, оС;

     Cх – теплоємність холодоносія, Дж/кг К;

      tх1 – температура холодоносія на вході в циліндр, оС;

      tх2 – температура холодоносія на виході з циліндру масло-

виготовлювача, оС.

Запитання для самоперевірки

1.  Конструкція вершковизрівального танку.

2.  Конструкція безвальцевого масловиготовлювача.

3.  Визначення числа обертів і потужності масловиготовлювача періодичної дії.

4.  Конструкція, принцип дії масловиготовлювача неперервної дії.

5.  конструкція і принцип дії вакуум – маслоутворювача.

6.  Поточні лінії для виробництва масла, їх конструкція і експлуатація.

7.  Визначення продуктивності масловиготовлювача неперервної дії.

8.  Розрахунок кількості розсолу на охолодження масловиготовлювача.

Тема 11. Обладнання для виробництва згущених молочних продуктів.

Класифікація вакуум – апаратів для виробництва згущеного молока і згущених молочних продуктів.

            Конструкція і принцип дії вакуум – апаратів з термокомпресією вторинної пари. Конструкція термокомпресорів, конденсаторів, насосів для відкачування продукту і конденсату, конденсатовідвідників і іншого допоміжного обладнання.

            Конструкція і принцип дії багатокорпусного вакуум – апарату.

            Вакуум – апарати з трубчастим нагрівачем плівкового типу, з пластинчатим калоризатором; конструкція і принцип дії. Обладнання для охолодження згущеного молока. Кристалізатори періодичної і неперіодичної дії, конструкція і принцип дії.

            Обладнання для виробництва згущеного стерилізованого молока. Схема безперервного процесу виробництва згущеного молока з цукром. Розрахунки вакуум – апаратів. Основні вимоги безпечної експлуатації.

Практичне заняття. Визначення кількості випареної вологи, поверхні нагрівання калоризатора, витрат гріючого і гострого пару. Визначення втрат води на конденсаторі.

Методичні вказівки. Приступаючи до вивчення обладнання для виробництва згущеного молока, студент повинен знати, що по інструкції, по характеру процесу основними, найбільш важливими апаратами всього комплексу є вакуум – випарні установки.

            В молочній промисловості для випаровування вологи з продукту використовуються вакуум – апарати періодичної і неперервної дії з термокомпресією вторинної пари.

            Основні вузли вакуум – апарата:

1.  Пароутворювач (калоризатор) використовується для кипіння продукту.

2.  Паровідокремлювач (сепаратор) для відведення вторинного (сокового) пару від молока.

3.  Конденсатор для конденсації вторинної пари.

4.  Конденсатовідвідник.

5.  Вакуум – насос для відведення продукту, повітря і конденсату з вакуум – апарату.

6.  Пароструйні вакуум – насоси для відведення повітря і газів із системи.

7.  Термокомпресор (інжектор) для підвищення температури і тиску вторинної пари.

Кількість випареної води визначають по формулі:

W = G (1 – Cн / Cк), кг /с

де G – кількість молока, яка надійшла на випарювання, кг/с;

     Cн – початкова концентрація молока, %;

     Cк – кінцева концентрація молока, %.

Витрати гріючої пари визначаються по формулі:

D =

W r – G C (tкип - tо)

гр – Сконд tконд) ηт     ,  кг/с

де W – кількість випареної вологи, кг/с;

      r – теплота пароутворення при температурі кипіння в вакуум – апараті, кДж/кг;