Небезпеки, пов’язані із забрудненням харчових продуктів ксенобіотиками. Контроль за вмістом у харчових продуктах чужорідних речовин, страница 2

—  Закріплення досягнутого рівня благополуччя. Цей принцип в повній мірі стосується наведеного приладу з нормування вмісту радіонуклідів в воді. Аналогічний підхід до встановлення нормативів на продукти дитячого харчування та продуктів основного раціону. Таким чином, можна не змінювати базові нормативи допустимих рівнів вмісту 137Cs та 90Sr, що були закладені в ДР-97.

При роботі над проектом ДР-2006 неодноразово виникало питання про доцільність розробки національних нормативів, що принципово відрізняються від нормативів інших європейських країн.

Нормативи України були сформовані в умовах послання наслідків аварії на ЧАЕС (пізня стадія аварії) відповідності до рекомендацій МКРЗ, в той же час документи ЄЕС розроблялись з врахуванням гіпотетичної радіаційної аварії. В Україні ситуація принципово відмінна, оскільки значна частина населення зазнає хронічного внутрішнього опромінення 137Cs тa 90Sr джерелами надходження яких є питна вода та продукти харчування.

1.3.        Нітрати

Сучасна інтенсифікація землеробства й тваринництва, збільшення забруднення навколишнього середовища побутовими й промисловими відходами приводить до нагромадження азоту в нітратній і нітритної формах у воді, ґрунті, харчових продуктах.

З огляду на, що (70 -90) % добової кількості нітратів надходить в організм людини з овочами, основна увага повинне бути приділене продуктам рослинництва, контролю підлягає продукція як відкритого, так і захищеного ґрунту. Особлива увага варто обертати на ті види овочів, які дають найбільше нітратне навантаження на організм людини (буряк, картопля, капуста й ін.). Насамперед, важливий контроль за змістом нітратів у продукції, призначеної для дитячого й дієтичного харчування.

1.4. N-нитрозаміни

Наявність у харчових продуктах N-нитрозамінів обумовлено, в основному, утворенням їх під час термічної обробки й зберігання. Копчення, соління й маринування, консервування із застосуванням нітритів, висушування продукції контактним способом - основні фактори, що сприяють утворенню N-нитрозамінів у харчових продуктах і продовольчій сировині.

Першочерговому контролю за змістом N-нитрозамінів підлягають: копчена риба, солод, висушений контактним способом, пиво, виготовлене з використанням такої сировини, консервовані нітритом ковбасні вироби, особливо копчені; дитячі харчові продукти, виготовлені на м'ясній і рибній основі, призначені для тривалого зберігання.

1.5. Мікотоксини

Мікотоксини - більша група низькомолекулярних токсичних метаболітів, які продуцюють мікроскопічні (цвілеві) гриби.

Поряд з вираженою загальною токсичною дією, окремі мікотоксини мають канцерогенні, мутагенні, тератогенні, естрогенні та галюциногенні властивості.

Найбільш часто піддані поразці грибами - продуцентами микотоксинів харчові продукти рослинного походження (зернові, бобові, горіхи, плодоовочева продукція). При влученні забруднених микотоксинами кормів у раціони сільськогосподарською твариною можливий перехід цих токсинів і їхніх метаболітів у харчові продукти тваринного походження, у першу чергу, у молоко й молочні продукти.

Підлягають першочерговому контролю наступні види продуктів, найбільше часто забруднені мікотоксинами: афлатоксином В1 - арахіс, продукти його переробки, кукурудза, рис, продукти переробки бавовни (бавовняне масло, білкові ізоляти); мікотоксином М1 - молоко й молочні продукти; дезоксініваленолом - пшениця, кукурудза й продукти їхньої переробки; патулином - фруктові й овочеві соки й пюре, повидло, джеми, мармелад (несульфітовані), зеараленоном - кукурудза, пшениця й продукти їхньої переробки; Т-2 токсином - просо, пшениця, кукурудза й продукти їхньої переробки.

1.6.       Гістамин  

Гістамин є біогенним аміном, підвищений вміст якого, насамперед у рибопродуктах, може служити причиною харчових отруєнь. Нагромадження гістамина в рибі найбільше ймовірно при порушеннях у ланцюзі холодильного зберігання й недотримання технології відтавання й строків зберігання перед термічною обробкою.

У цих умовах у м'язовій тканині риб, особливо тунців скумбрії, може відбуватися нагромадження гістамина до концентрацій, що є токсичними. Плановому контролю на вміст гістамина підлягає в першу чергу свіжоморожена риба скумбрійовх порід і продукти її переробки: філе, кулінарні вироби, консерви.

1.7.       Антибіотики

Вміст у продуктах харчування залишкових кількостей антибіотиків, застосовуваних у тваринництві й ветеринарії, приводить до появи стійких до антибіотиків штамів мікроорганізмів, розвитку алергійних реакцій у людини. Дослідженням на наявність антибіотиків повинні піддаватися в першу чергу молочні й м'ясні продукти.

Молоко заготовлюване і молочні продукти контролюються на наявність антибіотиків тетрациклінової групи, пеніциліну, стрептоміцину; м'ясо, субпродукти, птах - тетрациклінової групи гризина й бацитрацина; яйця курячі - тетрациклінової групи й стрептоміцину. У зв'язку з використанням антибіотиків у бджільництві доцільно досліджувати мед на наявність стрептоміцину й антибіотиків тетрациклінової групи - пеніциліну, іритроміцину.