де М - кількість продукту, м 3/год; (dф - діаметр вихідного отвору форсунки, м; k - коефіцієнт, що залежить від властивостей рідини (для молока орієнтовано k= 3).
Швидкість руху повітря у башті можна також визначити за формулою, м/с,
Vпов =0.012√W ,
де W - продуктивність сушарки по випареній волозі, кг/год.
Кількість сухого повітря, що надходить до сушильної башти, визначають за формулою, кг/год,
hc = 1000W/d2-d1,
де (d2 - вологовміст відпрацьованого повітря, г вологи/кг сухого повітря.
Вологовміст повітря як первинного, так і відпрацьованого, визначають за Id діаграмою.
Кількість теплоти, витраченої на нагрівання повітря або сушіння, Дж,
Q = hc(i1 – i0),
де i1- теплоємність повітря на виході з калорифера, Дж/кг;
i0 - теплоємність повітря до надходження у калорифер, Дж/кг.
Якщо повітря нагрівають у парових калориферах, витрати пари визначають за формулою, кг,
D = Q/(іп – tконд)*ή,
де Q/( іп- теплоємність гріючої пари, Дж/кг; tконд -температура конденсату (tконд приймають на 10-15 °С менше за температуру гріючої пари); ή - коефіцієнт корисної дії калорифера (ή = 0.9-0.97).
Показник напруження об'єму сушарки по випареній волозі, кг/м 3год),
A = W/V,
де W - продуктивність сушарки по випареній волозі, кг/год;
V - внутрішній об'єм сушильної башти, м3.
При виході сушильної башти повітря очищують на рукавних фільтрах або циклонах.
Опір руху повітря у фільтрах з тканини визначають за формулою
h=0.03m1.232,
де m - питоме напруження тканини по повітрю, кг повітря/м 3год);
m=L0/F,
де L0 - кількість повітря, потрібного для сушіння, яке проходить через фільтр, м 3год; F - поверхня фільтра, м2.
У розрахунках потрібно переводити об'ємну кількість повітря у масову. Для переведення можна користуватись питомим об'ємом вологого повітря, віднесеного до 1 кг сухого повітря:
V0 = 3.46 Т/Т6*622 +d/1000,
де Т - температура повітря, К; Т6 - барометричний тиск повітря. Па; d - вологовміст повітря, г вологи/ кг сухого повітря.
Для циклонного очищення повітря треба знати відцентрову силу частинки молока:
Fв/ц= 4/3*πr3ρмV2/gRц,
де r- радіус частинки, м; ρм - густина частинки, кг/м3; V- швидкість руху повітря та частинки у циклоні, м/с; Rц - радіус циклона, м.
13. Обладнання для сепарування
Продуктивність сепараторів - вершковіддільників визначають за формулою, м3/год,
М = 48* 106βZn2tgαd2t(R3вел – R3м),
де β - технологічний коефіцієнт корисної дії сепаратора (β = 0.5-0.7); Z - кількість тарілок; n - частота обертання барабана, 1/с; α - кут нахилу твірної тарілки (α = 40-60°); (d - розрахунковий радіус жирової кульки, м; Rвел - максимальний радіус конусної частини тарілок, м; Rм - радіус тарілок від осі до центра отвору у тарілці, м; t - температура молока, К.
14. Обладнання для виробництва масла
Частоту
обертів масловиготовлювача періодичної дії визначають за формулою, об/хв.,
n = 30 /√R ,
де R - радіус барабана масловиготовлювача ,м.
Продуктивність масловиготовлювача за зміну, кг/змiну,
Мзм=V*tзм /tц *ρ
де V - об'єм вершків, м ; tзм - тривалість зміни, год.; tц - тривалість циклу, год.; ρ - густина вершків, кг/м3.
Тривалість циклу складається із тривалості наповнення бочки вершками, збивання, випуску маслянки, промивання масла, оброблення і вивантаження масла із масловиготовлювача .
Потужність привода масловиготовлювача визначають за формулою, Вт,
Nпр = NпитVρ/ήперήе/д,
де Nпит - питомі втрати потужності на виробництво 1 кг масла ( Nпит= 4-5 Вт/кг); ήпер- коефіцієнт корисної дії механічної передачі (ήпер = 0.85-0.9); ήе/д - коефіцієнт корисної дії електродвигуна (ήе/д = 0.9-0.95).
існує також спрощена формула для визначення потужності привода, Вт,
Nпр ~ 0.005 V.
Підвищення температури вершків під час їх збивання, К.
Δt = Nпр ήтt/VρС,
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.