Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру, страница 4

5. Надання негайної медичної допомоги людям, що отримали травми, поранення, опіки, отруєння та ін., та евакуація їх до лікувальних закладів поза межами зони НС (n_нмд = М_сан,ос).

6.Організоване виведення (вивезення) непостраджалих осіб персоналу у безпечні райони. (n_вивоз = МНПЗ – М_сан, ос).

7.Укріплення (або обрушення) будівель і конструкцій, що загрожують обвалом.

8.Виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів.

2. Виявлення і оцінка очікуваної інженерної обстановки, що може виникнути на території Павлівського авіаційного заводу у результаті сильного вітру, шквалу, смерчу

Робота виконується з використанням стандартного бланка „Картка очікуваної (інженерної, пожежної, радіаційної, хімічної) обстановки, що може виникнути на території (назва досліджуваного об’єкта) у результаті (назва та місце виникнення події, яка призведе до НС, основні класифікаційні ознаки цієї НС)” у такій послідовності:

• попереднє оформлення бланка;

• визначення та відображення назви первинного уражального чинника;

• визначення та відображення місця розташування і основних характеристик джерела цього чинника;

• визначення та відображення можливого ступеня зруйнування кожного з елементів досліджуваного об’єкта;

• визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів („Втрати ОФ = ... МЗП”);

• визначення та відображення можливих величин загальних („М_заг =... осіб”) і санітарних („М_сан =... осіб”) втрат виробничого персоналу (населення);

• визначення та відображення можливої величини збитків („Зб = ... МЗП) внаслідок НС;

• визначення та відображення можливого рівня прогнозованої надзвичайної ситуації („Рівень НС - ...”);

• визначення та відображення переліку невідкладних робіт у зоні НС з позначенням об’ємів кожної з цих робіт.

При цьому відображення результатів вказаних операцій здійснюється з використанням тактичних знаків (синього кольору відповідної форми) і пояснювальних написів (які виконуються чорним кольором креслярським шрифтом).

Попереднє оформлення бланка передбачає дописування (з урахуванням інформації „Характеристики досліджуваного об’єкта”) у відповідні „пробіли” бланка (див.рис.4. ) пояснювальних написів: „інженерної”; „Павлівського авіаційного заводу”; „сильного вітру – 20201 (швидкість вітру до 35 м/с)”;                     „R_{нс гран.конкр} > 10 за рік”. Крім того у рамку „Виконав” слід дописати прізвище, ініціали, номер групи і особистий підпис виконавця, а також дату оформлення документа. Всі пояснювальні написи слід виконувати чорним кольором креслярським шрифтом.

Визначення та відображення назви первинного уражального чинника НС. Первинним уражальним чинником надзвичайних ситуацій природного характеру, спричинених сильним вітром (включаючи шквали і смерчі), є „механічний вплив спрямованого руху потоків атмосферного повітря (які переміщуються з великою (понад 25 м/с) швидкістю”. Тому на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості „Картки очікуваної інженерної обстановки...” слід виконати чорним кольором , креслярським шрифтом пояснювальний напис у вигляді: „Первинний уражальний чинник – механічний вплив спрямованого руху потоків атмосферного повітря”.

Визначення та відображення місця розташування та основних характеристик джерела цього чинника. Джерелом уражального чинника є природні процеси, які відбуваються в атмосфері Землі на ділянках простору між центрами відповідних циклонів і антициклонів. Зважаючи на викладене, основні характеристики джерела уражального чинника відображають (на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості) поряд з Планом досліджуваного об’єкта „Картки...” з використанням пояснювального напису у вигляді дробу. У „чисельнику” дробу вказують інформацію про ймовірну максимальну швидкість вітру (за даними „Характеристики досліджуваного об’єкта”), а у „знаменнику” – інформацію про астрономічний час („Ч”) і дату („Д”) можливого виникнення прогнозованої НС, наприклад:

„Швидкість вітру до 35м/с”

Ч-Д

Визначення та відображення можливого ступеня зруйнування кожного з елементів досліджуваного об’єкта. Відомо, що швидкісний натиск сильного вітру і особливо його різке змінення призводять до повного, сильного, середнього чи слабкого зруйнування будівель, споруд, інших штучних і природних об’єктів. При цьому ступінь зруйнування конкретного об’єкта залежить від його опороздатності до впливу сильного вітру (що визначається особливостями його будівельних конструкцій) і зростає із збільшенням швидкості вітру – V_в, м/с.

Так, згідно з даними шкали Бофорта вже при швидкості вітру V_в = 18,3...             21,8 м/с гнуться великі дерева, відламуються їх великі гілки, перемішуються легкі предмети, пошкоджуються дахи будівель. Під впливом вітру із швидкістю 21,9... 25,1 м/с ламаються та вириваються з коренем великі дерева, зриваються дахи будівель і споруд, а самі вони отримують значні зруйнування. Вплив вітру із швидкістю більше ніж 25,0 м/с призводить до середніх і сильних зруйнувань навіть цегляних і залізобетонних будинків, та до зпустошення місцевості.

Можливий ступінь зруйнування кожного з елементів досліджуваного об’єкта рекомендується визначати за даними таблиці 2 з використанням інформації про конструктивні особливості будівель і споруд, а також про ймовірну швидкість вітру, наведеної у розділі „Характеристика досліджуваного об’єкта”.

Т а б л и ц я 2

Ступені зруйнування будівель і споруд

(залежно від величини швидкості вітру – V_в, м/с)