Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж та противибуховий і протипожежний захист, страница 6

4. Виявлення та оцінка очікуваної пожежної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкту у результаті пожежі. Протипожежний захист

Серед проідентифікованих ПНО, що входять до складу досліджуваного ОГ найнегативніші за наслідками НС можуть спричиняти пожежі на стоянці автомобілів-заправників і стоянці літаків.

Робота виконується з використанням інформації документа «Ідентифікація ПНО досліджуваного ОГ» і стандартного бланка «Картка очікуваної (інженерної, пожежної, радіаційної чи хімічної) обстановки, що може виникнути на території (назва досліджуваного об’єкта) у результаті (назва та місце виникнення події, що призведе до НС; основні класифікаційні ознаки цієї НС)» у такій послідовності:

• попереднє оформлення бланка;

• визначення та відображення назви первинного уражального чинника;

• визначення та відображення місця розташування і основних характеристик джерела цього уражального чинника;

• визначення та відображення форми, геометричних розмірів і просторового розташування зони горіння первинної пожежі та зовнішніх меж зони можливих суцільних вторинних пожеж і зони можливих окремих вторинних пожеж;

• визначення та відображення можливих окремих вторинних пожеж;

• визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (ОФ);

• визначення та відображення можливої величини загальних (М_заг,, ос.) і санітарних (М_сан, ос._.) втрат виробничого персоналу (населення);

• визначення та відображення можливої величини збитків (Зб) від НС;

• визначення та відображення можливого рівня надзвичайної ситуації;

• визначення та відображення переліку невідкладних робіт у зоні НС з позначенням об’ємів кожної з цих робіт;

• визначення і відображення заходів щодо захисту персоналу (населення), підвищення фізичної стійкості складових ОГ до впливу УЧ цієї НС та забезпечення його сталого функцюнування.

При цьому відображення результатів вказаних операцій здійснюється з використанням тактичних знаків (червоного кольору відповідної форми) і пояснювальних написів (які виконують чорним кольором креслярським шрифтом).

Попереднє оформлення бланка передбачає дописування у відповідні «пробіли» бланка пояснювальних написів: «пожежної»; «Павлівського авіаційного заводу»; «пожежі на стоянці автомобілів-заправників – 10211 (авіаційний гас –             Q, кг), R_{НС гран.конкр} ≥ 10^-6 за рік». Крім того у рамку «Виконав» слід дописати прізвище, ініціали, номер групи, особистий підпис та дату виконання документа.

Визначення та відображення назви первинного уражального чинника. Первинним уражальним чинником (що створює пожежну обстановку) є теплове випромінювання первинної пожежі. Тому на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» слід дописати пояснювальний напис у вигляді: «первинний уражальний чинник – теплове випромінювання».

Визначення та відображення місця розташування і основних характеристик джерела первинного уражального чинника. Джерелом теплового випромінювання є зона горіння (ЗГ) первинної пожежі, місце розташування якої (елемент – 1 на Плані авіаційного заводу «Картки …») позначають з використанням тактичного знака «Центр займання» у вигляді круга діаметром п’ять міліметрів

червоного кольору. Поряд з цим тактичним знаком виконують пояснювальний напис у вигляді дробу (у чисельнику якого записують назву горючої речовини («авіаційний гас») та її масу («Q, кг»), а у знаменнику – астрономічний час («Ч») і дату («Д») можливого виникнення НС): «».

Визначення та відображення форми, геометричних розмірів і просторового розташування зони горіння первинної пожежі та зовнішніх меж зони можливих суцільних вторинних пожеж у зоні можливих окремих вторинних пожеж. Зоною горіння первинної пожежі є ділянка простору, де відбуваються фізико-хімічні реакції з’єднання горючої речовини з окисником (як правило, з киснем атмосферного повітря), які супроводжуються, зокрема, інтенсивним тепловим випромінюванням. У фазі стійкого горіння первинної пожежі горизонтальний перетин факелу полум’я у ЗГ за формою, геометричними розмірами і просторовим розташуванням цілком співпадають з відповідними параметрами горизонтального перетину «запасів» горючої речовини. При виникненні первинної пожежі на стоянці автомобілів-заправників (елемент – 1 на Плані авіаційного заводу «Картки …») найтяжкішими наслідки такої НСТХ будуть у разі несанкціонованого «розливу» авіаційного гасу з цистерн автомобілів-заправників на горизонтальну поверхню стоянки з утворенням «калюжі запасів горючої речовини» у формі круга з радіусом r_зап, м, глибиною 0,05 м (внаслідок впливу сил поверхневого натягу). Тому зону горіння такої первинної пожежі рекомендується прогнозувати у формі круга (з центром у місці розташування тактичного знака «Центр займання») з радіусом r_зап, м, величину якого визначають з використанням співвідношень:

,                                                                       (19)

де Q – загальна маса «запасів» горючої речовини, кг (Q = 120000 кг); ρ – густина горючої речовини, кг/м³ (для авіаційного гасу – ρ = 800 кг/м³).

Описану зону горіння первинної пожежі відображають з використанням тактичного знака «ЗГ» у вигляді кола червоного кольору внутрішнє «поле» якого заштриховане нахиленими паралельними прямими червоного кольору. При цьому геометричний розмір цього тактичного знака відображають з урахуванням масштабу Плану авіаційного заводу. Саме навколо зони горіння первинної пожежі утворюється зона можливого ураження тепловим випромінюванням (тобто електромагнітним випромінюванням в інфрачервоному, видимому і ультрафіолетовому діапазонах) – ЗМУ_{тепл.випр}, в межах якої:

• люди можуть майже миттєво отримати опіки (першого ступеня, якщо інтенсивність (густина) теплового випромінювання І_{тепл.випр} = 30…60 кВт/м², другого ступеня – при І_{тепл.випр} = 60…150 кВт/м², третього ступеня – при І_{тепл.випр} = 150…220 кВт/м², або четвертого ступеня – при І_{тепл.випр} > 220 кВт/м²);