5.Соловьев А. Политическая идеология: логика исторической эволюции // Полис. – 2001. – №2.
Тема: Політичні конфлікти і кризи.
1.Зробіть порівняльну характеристику внутрішньодержавних і міжнародних конфліктів.
2.Основні міжнародні конфлікти 1990-х рр. і початку ХХІ ст.
3.Посередництво як чинник вирішення конфліктів.
Політичні конфлікти є невід’ємною складовою внутрішньодержавного і міжнародного життя. Відповідні різновиди мають свої специфічні характеристики і логіку розвитку. У першому питанні передбачається виділити теоретичні ознаки внутрішньодержавних і міжнародних конфліктів. На цій підставі здійснюється їх порівняльний аналіз. При цьому потрібно виявити їхні спільні і відмінні риси. Це дасть можливість грунтовніше з’ясувати сутність кожного з них. Доцільно навести практичні приклади конкретних конфліктів, зазначивши їхні ознаки, процес розвитку і шляхи розв’язання. На основі порівняння цих типів конфліктів студенти мають запропонувати свої варіанти їхнього розв’язання відповідно до їх особливостей.
Сучасне міжнародне життя характеризується значною кількістю конфліктів. При розгляді другого питання спочатку варто з’ясувати їхні причини. Головні з них пов’язані з прагненням зберегти або змінити існуючий стан речей на міжнародній арені. Окремі стосуються територіальних суперечностей. Далі визначаються основні етапи їхнього розгортання з підкресленням особливостей. Потім – шляхи виходу з цього конфлікту. Доцільно взяти до уваги конфлікти на Балканах, Близькому Сході, комплекс подій на Кавказі, конфлікти, пов’язані з тероризмом. Окремо слід розглянути конфлікти, які відбувались у невійськових формах – економічні, політичні, ідеологічні протистояння.
Серед засобів розв’язання конфліктів важливе місце займає посередництво. Розгляд третього питання передбачає розробку механізмів реалізації посередництва. Необхідно з’ясувати, на яких етапах конфліктів їх доцільно застосовувати. При цьому потрібно відзначити характеристики, яким має відповідати потенційна посередницька сторона. Це може бути конкретна особистість, політична партія, громадське об’єднання, держава, міжнародна організація тощо. Слід визначити, які посередницькі функції вони повинні виконувати. Доцільно навести практичні приклади застосування посередництво, коли це дало позитивний результат.
ЛІТЕРАТУРА
1.Демони миру та боги війни. Конфлікти посткомуністичної доби. – К., 1997.
2.Політологія (за ред. Бабкіної О.В.). – К., 2001. – С.391-401.
3.Приходько С.М. Політичні конфлікти і кризи. Навчальний посібник. – Полтава, 2001.
4.Мандрагеля В. Війни (збройні конфлікти) ХХІ ст.: зміна базових парадигм // Людина і політика. – 2002. – №6.
5.Дзвінчук Д. Конфлікти та способи їх подолання // Віче. – 1999. – №5.
6.Перепелиця Г. Природа конфліктів у посткомуністичному світі //Політична думка. – 2000. – №1.
7.Канцелярук Б., Чумак В. Регіональні конфлікти в сучасній політиці // Нова політика. – 1997. – №6.
Тема: Виборчі системи і виборчі технології.
1.Зробіть порівняльну характеристику президентських і парламентських виборів в Україні.
2. Особливості останніх і парламентських і місцевих виборів на Полтавщині.
3.Соціологічні опитування як складова виборчої кампанії.
Парламентські і президентські вибори мають свої особливості. На основі схем їхнього аналізу необхідно виділити їхні спільні і відмінні теоретичні ознаки. А потім розробити критерії характеристик конкретних виборчих кампаній. В Україні відбулось 4 парламентських і 3 президентських виборів. Вони відбувались на різних етапах державотворення і тому суттєво відрізнялись між собою. Перше питання передбачає зіставлення особливостей цих кампаній, зокрема, використовуваних виборчих технологій, залучення засобів масової інформації, політичної реклами і антиреклами. Потрібно порівняти якісний склад кандидатів у депутати чи на посаду Президента та їхні передвиборчі програми. Це дозволить виявити не лише властивості кожної з кампанії, а й навколишні соціально-політичні умови, в яких вони відбувались.
Полтавщина завжди була ареною передвиборчої боротьби за місця в парламенті і в представницьких органах місцевого самоврядування. За матеріалами місцевих ЗМІ, агітаційними матеріалами потрібно з’ясувати основні її напрямки. На основі аналізу програм кандидатів визначаються основні потреби і пріоритети Полтави і Полтавської області. Зокрема, кандидати звертали основну увагу на соціальні проблеми жителів регіону. Звичайно, не всі вони пропонували дієві механізми їхнього розв’язання. Студентам необхідно чітко розрізнити ці моменти. Варто порівняти особливості виборчих кампаній в окремих районах і містах Полтавщини. Це сприятиме формуванню в них здібностей чітко орієнтуватись у багатоманітних виборчих пропозиціях, давати їм оцінку.
Опитування громадської думки є неодмінною складовою передвиборчих кампаній. На їх підставі складаються рейтинги кандидатів, оцінюються їхні шанси на успіхи. Студенти мають з’ясувати технології соціологічних досліджень, їхньої правильної організації. Адже інколи рейтинги друкують з метою здійснити вплив на свідомість виборців. При аналізі результатів опитувань необхідно зазначити, наскільки різноманітною була вибірка респондентів. Саме вона дозволяє з’ясувати погляди якомога широких верств суспільства. Відповідно до цих даних вже будуються виборчі програми.
ЛІТЕРАТУРА.
1.Бебик В.М. Базові засади політології. – К., 2001. – С.298-344.
2.Роль і місце ЗМІ у виборчому процесі. – К., 2000.
3.Бебик В.М. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг. – К., 2001.
4.Кордун О. Павленко Р. Вибори 2002 р.: генеральна репетиція президентських виборів 2004 р. // Людина і політика. – 2002. – №3.
5.Королько В. Передвиборна комунікаційно-агітаційна кампанія // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. – №1.
6.Матеріали Полтавських засобів масової інформації за січень-квітень 2002 р.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.