Методичні вказівки до виконання курсової роботи „Монтажний проект і технологічна карта на спорудження внутрішньої сіті теплогазопостачання і вентиляції”, страница 5

Маса складальної одиниці для монтажу повітропроводів збільшеними блоками визначають за формулою

,                             (32)

де те – маса повітропроводу стандартної довжини і максимального діаметру, кг;

L – довжина повітропроводу, м (приймається 2,48 м);

S – площа поверхні 1 м повітропроводу, м2 [1, с.343];

 – товщина листової сталі, мм.

7,85 – маса листа сталі товщиною 1 мм, площею 1 м2, кг;

тф, тх – відповідно витрати сталі на 100 фланців і хомутів, кг [1, с.547].

Масу збільшеного блоку (mδ) визначають з розрахунку можливості його монтажу в обмежених умовах об'єкта за формулою

mδ= тэ ·nэ ,                                                                  (33)

де nэ – кількість повітропроводів стандартної довжини у блоці, шт..

2.1.2 Структура комплексного процесу і обсяг робіт

Структура комплексного процесу монтажу системи вентиляції і кондиціювання повітря наведена у табл. 14. Перелік робочих операцій i процесів, а також призначення їх одиниць вимірювання прийнято згідно з ЕНиР [9, 10, 11, 12, 13, 14].

Об'єм робіт для виконання робочих процесів і операцій (табл 14) визначається згідно варіанта завдання. При цьому кількість підіймань при розвантаженні кондиціонера краном дорівнює кількості складальних одиниці КТЦ (табл. 13).

Середня маса вантажу (mср) який припадає на одне підіймання дорівнює

  ,                                              (34)

де mк –маса кондиціонера, т;

nк – кількість підіймань, шт. (таблиця 13).

Маса кондиціонера визначається за формулою

mк= m + m1 + m2 + …+ mn  ,                               (35)

де m, m1 m2, ..., mn – відповідно маса секцій, вентагрегату і підставок КТЦ, (таблиця 13).

Кількість отворів (nо) у перекритті визначають за формулою

,                                        (36)

де l1, l2 ,..., ln – будівельні довжини повітропроводів, м (завдання);

lx – крок хомутів, м, (згідно [5], приймається 3 м).

Продуктивність кондиціонера і кількість його секцій визначають згідно варіанту завдання.

Об'єм робіт по монтажу підставок і віброізоляторів визначають за таблицею 14.


Таблиця 14 – Структура комплексного процесу на монтаж системи вентиляції

№ п/п

Робочі процеси і операції

Параграф ЕНиР

Одиниця вимірювання

Об'єм

1

2

3

4

5

1

Розвантаження секцій КТЦ

25-14

шт.

Визначається згідно варіанту завдання

2

Розвантаження повітропроводу лебідкою

25-14

шт.

3

Перевезення повітропроводів ручним візком

1-21

4

Свердління отворів у перекритті

9-1-46

100 отв.

5

Установка підставок

10-25

1 т

6

Монтаж камери зрошування

9-2-58

1 шт.

7

Монтаж блока тепломасообміну

-

-

8

Монтаж повітрянагрівача

-

-

9

Монтаж повітряного фільтра

-

-

10

Монтаж приймального блока

-

-

11

Монтаж камери обслуговування

-

-

12

Монтаж при єднального блока

-

-

13

Установлення віброізоляторів

10-26

-

14

Монтаж вентагрегату

9-2-58

-

15

Монтаж прямих і фасонних частин повітропроводів збільшеними блоками

10-5

м2

16

Монтаж гнучких вставок

10-22

шт.

Дві гнучкі вставки монтуються відповідно у місцях приєднання до вентилятора блока приєднувального (Б.П.) і повітропроводу. При цьому діаметр гнучкої вставки на вихлопі вентагрегату приймається по максимальному діаметру повітропроводу.

Площу поверхні повітропроводів системи вентиляції визначають з таблиці 11, як суму графи 11.

2.1.3 Вибір організаційно-технологічної схеми і методу монтажу КТЦ і повітропроводів

Організаційно-технологічна схема монтажу КТЦ і повітропроводів передбачає визначення раціональної послідовності і напрямку монтажного процесу в прольотах одноповерхової і на поверсі багатоповерхової частини будівлі. При цьому розглядається декілька варіантів розташування монтажного крана та лебідок в прольоті і на поверсі будівлі. При цьому монтаж кондиціонера та повітропроводів вести після укрупнення складових елементів у секції та блоки.

2.1.4 Вибір вантажозахватних пристосувань

Технічні характеристики вантажозахватних пристосувань наведені у [1, с.16-18].

Вантажозахватні пристосування вибирають по максимальній масі і габаритам складальної одиниці у стані поставки (таблиця 13) та збільшеного блока (mδ) повітропроводів за формулою

,                                                  (37)

де mг – маса вантажу що піднімається, т (таблиця 13, формула 15);

Qп – вантажопідйомність вантажозахватного пристрою, т, згідно [16, с.159].

Перевагу мають пристосування з дистанційним керуванням, які дозволяють знімати стропи з землі.

Необхідні дані, що характеризують вибрані вантажозахватні пристосування, записують до таблиці 15.

Таблиця 15 – Вантажозахватні пристосування

Призначення пристосувань

Наймену­вання

Принци-
пова схема

Вантпжо-
під'ємність

Власна маса, т

Розрахун-
кова висота (над вантажем), м

Посилан-ня на джерело

1

2

3

4

5

6

7

-

-

-

-

-

-

-

2.1.5 Вибір лебідок

Технічні характеристики лебідок наведені в [1, с.450], [18, с.122], [19, с.237, 241]. Вибір лебідок проводять за формулою

,                                              (38)

де Qл  – тягове зусилля лебідки, т, за [1, 1ф 19]; mс – маса вантажозахватних пристосувань, т (таблиця 15); mδ – маса блока, т (формула 15).