Детермінізм і категорії обумовленості буття, страница 6

Два останні категорії – це не категорії детермінації, а категорії вибору.

Необхідність – це вища межа можливостей здійснення (безумовна, бо є всі умови, здійснення). Випадковість – форма вияву необхідності при абстрактних можливостях здійснення. Явлене при нестійких обставинах і все ж здійснене. Але звідки ті обставини, умови? З безкінечного перетину випадків. Світ є завжди. З нього нічого не випадає, але ж у ньому все є й не є, у ньому стихія випадків, що сама організується в лад сутнісного, необхідного, закономірного в безкінечній універсальній взаємодії. Необхідність випадає, випадок необхідний. Необхідне витікає з суттєвої обумовленості, це показник того, що обов’язково відбудеться, хоча б і через хаос випадків.. Це невідворотність ходу розвитку й існування певних явищ, яке залежить від попереднього розвитку й іманентної своєї природи. Чи є необхідним поява живого з неживого, включення його в процеси неживого? З якою необхідністю виник особливий спосіб буття людини? Випадкове – форма вияву необхідності при малій вірогідності здійснення. Воно витікає з несуттєвої обумовленості зв’язків необхідного. Сутність одного я не завжди є суттєвою в іншому відношенні.

Статистично легше установити необхідність, ніж при ізольованому розгляді явища (наприклад: броунівський рух, зосереджена стрілянина, щомісячна чи річна кількість нещасних випадків тощо). Згадайте шкільний дослід: кинута у ящик з цвяхами одна дробина впаде в невизначеному місці, але багато дробу розташується завжди лише в певній конфігурації. Бухгалтерія – яскрава демонстрація як з випадкового статистично “народжується” необхідне.

Каузальність пов’язана з необхідністю в контексті універсальної взаємодії, але крім сутнісно-іманентних чинників існують зовнішні обставини, асоціативна видимість причини. Вони мають назву привід. Привід виконує роль каталізатора, мотиватора як суттєва видимість в універсальній взаємодії. Привід люди навчилися свідомо знаходити або й створювати.

Необхідність одно-порядкова з законом. Закон вихоплює “константи несвободи”. Це необхідність, яка втратила “свободу”, альтернативність тенденцій. Закон – однозначна залежність, стійке у явищі при тих же умовах і навіть при достатньо широкій амплітуді їх коливань. Константи – стійкі точки стабільності у залежностях речовини, енергії, інформації. Наприклад: тиск рідини на стінки судини, точки “замерзання” і “кипіння”, осмос, електропровідність, точки зламу опору матеріалів тощо. закон діє скрізь, але показники дії можуть змінюватися при зміні умов.