Детермінізм і категорії обумовленості буття, страница 14

Специфічність категорій сутність – явище: що їм відповідає в дійсності буття? Розрізнення ноуменів і феноменів спиралось на містичні уявлення про дійсність. А сутність і явище? Можливо це лише категорії фіксації (визначення, а не визначеності). Можливо вони мають лише логічно-гносеологічний, але не онтологічний статус.

Без категорій філософії неможливо уявити повнокровність наукових понять.

Література.

Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник. – М., 1999, р. III (детермінізм, моделі й закони розвитку).

Бичко І.В. та ін. Філософія. – К., 1991, (с. 226-237 – гуманістичний зміст діалектики, 237-256 – основні закони діалектики).

Введение в философию: Учебник для вузов. В 2 ч./Под ред. И.Т. Фролова. – М., 1989, ч. 2, глава 7, с. 129-170.

Волчек Е.З. Философия: Учебное пособие. – Мн., 1998, с. 136-155.

Мир философии: Книга для чтения. В 2 ч. – М., 1991, ч. 1, с. 317-362.

Необходимость и случайность. – К., 1988.

Философия./Отв. ред. Кохановский В.П. – Ростов-Дон, 2000, с. 130-188 (диалектика).

Философия: Основные идеи и принципы./Под ред. Ракитова А.И. – М., 1990, с. 160-180, 193-205, 229-243.

Філософія / за заг. ред. Горлача  М.І. та  ін. – Х., 2000, с. 630-666.

Філософія / за ред. Заїченка Г.А., Сагатовського В.М. – К., 1995, с. 205-248.

Філософія / за ред. Надольного І.Ф. – К., 1997, с. 222-259.

Философский энциклопедический словарь. – М., 1983, с. 532.

Каганова З.В. и другие. О философских проблемах биофизического детерминизма. //Философские науки, 1990, № 7.

Огородников В.П. Познание необходимости: Детерминизм как принцип научного мировоззрения. – М.: Мысль, 1985. 205 с. (Гмырева).

Завдання:

1.  Розкрийте діалектику детермінованості і самодостатності явищ і подій світу.

2.  Чи можливо розуміти справжні причини поза врахуванням універсальної взаємодії у світі?

3.  Розкрийте співвідношення парних категорій обумовленості:

–   “необхідне”  і  “випадкове”

–  “можливе” і “дійсне”

–  “причина” і “наслідок”

–  “необхідність” і “свобода”

4.  Який сенс має поняття “вірогідність”? Чим визначається ступінь вірогідності певних подій?