Методика розвитку креативного мислення на заняттях з бісероплетіння в 10 класі, страница 2

Мета дослідження − дослідити динаміку розвитку креативного мислення в учнів 10 класу на заняттях з бісероплетіння.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1.  Проаналізувати психолого-педагогічну та методичну літературу з проблеми формування креативного мислення в учнів 10 класу;

2.  Розглянути форми та методи розвитку креативного мислення при бісероплетінні;

3.  Теоретично обґрунтувати і розробити методику розвитку креативного мислення в учнів 8 класу на уроках трудового навчання в процесі плетіння бісером;

4.  Дослідити вплив комплексу розроблених навчальних засобів на розвиток креативного мислення в учнів 10 класу в процесі бісероплетіння.

У процесі дослідження було використано методи:

Ø  теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення й систематизація у процесі вивчення наукової та навчально-методичної літератури) для визначення основних понять і стану розробленості досліджуваної проблеми;

Ø  емпіричні: спостереження, для визначення причин неефективності використання існуючих методів педагогічної діагностики, для виявлення результативності застосування тестування в оцінюванні навчальних досягнень учнів.

РОЗДІЛ 1.

СУТНІСТЬ ТА РОЗВИТОК КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ

1.1. Сутність та критерії креативного мислення

Креативність (від англ. create - створювати, англ. creative — творчий) — творчі здібності індивіда, які характеризуються готовністю до створення інноваційних ідей, які відхиляються від традиційних або прийнятих схем мислення і входять в структуру обдарованості як незалежний фактор, а також можливість вирішувати проблеми, що виникають в статичних системах. За словами А. Маслоу – це творчий напрямок, який властивий всім, але котрий втрачається більшістю під впливом середовища [8, 4].

На побутовому рівні креативність проявляється як кмітливість – здатність досягати мети, знаходити вихід з, здавалося б, безнадійної ситуації, використовуючи обставини, предмети незвичним чином. Більш розгорнуто - нетривіальне та дотепне рішення проблем.

Критерії креативності [26]:

Ø  вільне володіння - це кількість ідей, виникаючих в одиницю часу;

Ø  оригінальність - можливість виробляти незвичайні ідеї, відмінних від загальноприйнятих;

Ø  гнучкість.

Ø  сприйнятливість − чутливість до своєрідних деталей, суперечностей і невизначеностей, здатність швидко переходити від однієї ідеї до іншої;

Ø  метаморфічність – готовність працювати в абсолютно незвичайному контексті, схильність до символічного, асоціативного мислення, здатність бачити в простому складне, а в складному – просте;

Ø  задоволеність – результат виявлення креативності. З негативним результатом втрачається сенс і подальший розвиток почуттів.

Визначення обдарованості дитини − складне завдання, у вирішенні якого потрібно використовувати як результати психологічного обстеження, так і інформацію про шкільну та позашкільну діяльність дитини, отримані через опитування батьків, вчителів та ровесників. Тільки такий комплексний підхід до діагностики визнається всіма науковими концепціями.

У більшості наукових концепцій обдарованість і передумови для її розвитку пов'язують із творчими здібностями дитини, що визначаються як креативність. Креативність може проявити себе в мисленні, спілкуванні, окремих видах діяльності. Вона може характеризувати особистість в цілому і її індивідуальні здібності [5, 16].

Творчі можливості людини прямо та безпосередньо не пов'язані з її схильністю до навчання, вони не завжди відображаються в тестах для визначення рівня інтелектуальності. Навпаки, творчість може стимулюватися не стільки багатоманітністю набутих знань, скільки сприйнятливістю до нових ідей, порушуючи стереотипи. Творчі рішення часто приходять в моменти релаксації, розсіяної, а не зосередженої уваги. Прикладом такого натхнення є відкриття Д.І. Мендєлєєва періодичної системи елементів у сні, після 15 років відданої і напруженої роботи [17, 19].