Теоретичні та методичні аспекти поняття «фізична рекреація»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

Кафедра здоров’я людини, рекреації та фітнесу

                      Теоретичні  та  методичні  аспекти  поняття

                                        «фізична  рекреація»

Курсова pобота зі спеціальності

6.010203 «Здоров’я людини»

Студент:

305 група, факультет фізичної культури та здоров’я людини

_______________(підпис)

Науковий керівник:

професор

    _______________(підпис)

ЧЕРНІВЦІ - 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

Актуальність. Використання фізичних методів рекреації почалося більше ста років тому назад. Термін «рекреація» трактується як відновлення фізичного і психічного здоров'я. Французький соціолог Думазейдер (1962) трактує термін «рекреація» як систему занять, у яких людина бере участь за власним бажанням для відпочинку, розваг чи для розвитку своїх знань, творчих здібностей в продовж вільного часу після виконання професійних, родинних і громадських обов’язків.

У зв'язку зі зміною характеру трудової діяльності більшості населення та соціально – економічних умов життя, стан здоров’я населення, особливо дітей, в теперішній час значно погіршився. Тому зріс інтерес до рекреаційної діяльності, виникла необхідність більш широкого використання методів відновлення здоров’я і працездатності у вільний час.

Сьогодні рекреація стає самостійним науковим напрямком, що формується на межі багатьох наук: географії, економіки, соціології, медицини, фізіології, екології, курортології, теорії фізичного виховання, теорії містобудування тощо. Науковий напрямок, що вивчає рекреацію називають рекреологією.

Мета. На основі даних літератури дослідити теоретичні та методичні аспекти «Фізичної рекреації».

Предмет дослідження.  Мета,  розвиток й завдання фізичної рекреації.

Обєкт дослідження. Теорія й методика проведення фізичної рекреації.

Завдання.   Вивчаючи літературу, дослідити:

1. Походження і розвиток як наукового напряму «фізичної                  рекреації».

2.    Засоби й методи фізичної рекреації.

3.    Формування висновків та списку літератури.

Методи дослідженя.  1. Вивчення й аналіз наукової літератури.

Обєм курсової роботи. Робота викладена на 44 сторінках комп'ютерного тексту, містить вступ і два розділи огляду літератури, висновків та списку використаної літератури.

РОЗДІЛ І

ПОХОДЖЕННЯ РЕКРЕАЦІЇ ТА ЇЇ СУТНІСТЬ

1.1. Визначення поняття «рекреація» та її сутності

Рекреація. Конкретну дату зародження фізичної рекреації як компонента фізичної культури вказати не можна. Так само як не можна назвати точну дату виникнення фізичної культури чи мистецтва.

Єдиної точки зору на визначення змісту поняття "рекреація" не існує, як не існує єдиного визначення змісту поняття "оздоровча фізична культура". У вітчизняній літературі термін "рекреація" раніше рідко використовувався, оскільки вважався надбанням буржуазної культури. Деякі вчені послуговувалися терміном "фізична рекреація" як синонімом до словосполучення "масова фізична культура".

Сьогодні рекреація стає самостійним науковим напрямком, що формується на межі багатьох наук: географії, економіки, соціології, медицини, фізіології, екології, курортології, теорії фізичного виховання, теорії містобудування тощо. Науковий напрямок, що вивчає рекреацію називають рекреологією.

Рекреологія вивчає закономірності педагогічно організованого відновлення працездатності засобами фізичної культури.

Об’єктом рекреології є технологія фізичної рекреації.

Предмет рекреології – понятійний апарат, засоби, методи, організаційні форми використання фізичної рекреації для відновлення працездатності, вивчення соціально-економічних, фізіологічних, психічних явищ і процесів під час відпочинку й оздоровлення різних категорій населення.