Очисні споруди водопостачання. Визначення повної продуктивності водоочисних споруд, страница 16

Запас води на промивання фільтрів слід передбачати з урахуванням двох промивань одного фільтра [1]. З розрахунку фільтрів приймаємо витрату води для промивання одного фільтра 864 л/с і визначаємо об'єм води, необхідної для двох промивань:

Wпp = 864 ⋅ 3,6 ⋅ 0,1⋅ 2 = 622,08 м3.


Загальний об'єм РЧВ


W

РЧВ


= 8186,67


+ 5554 +


622


= 14363


м3.


Приймаємо чотири РЧВ місткістю 3900 м3 кожний - ширина 24 м, довжина 36 м, висота (будівельна) 4,8 м (Додаток 9).

3.8. Повторне використання промивних вод

З метою охорони природних джерел водопостачання і скорочення витра- ти води на власні потреби водоочисних споруд застосовується повторне вико- ристання води після промивання фільтрів.

Запропоновано наступну технологічну схему повторного використання промивної води [1]: скид від промивання фільтрів надходить у резервуар- усе- реднювач, з якого вода рівномірно протягом доби перекачується в головний вузол водоочисних споруд (перед змішувачем). Відстоювання води в резервуаріусереднювачі не передбачається.

Для вилучення піску з промивної води перед резервуаром-усереднювачем встановлюють горизонтальний піскоуловлювач. Пісок з осадової частини піскоуловлювача періодично видаляється в міру нагромадження і транспортується за допомогою ежектора на площадки для зберігання піску.

Скид з відстійників направляється на споруди для зневоднювання осаду, розрахунок і проектування яких у нашому прикладі не розглядається.

3.8.1. Розрахунок піскоуловлювача

Розрахункова витрата промивної води, що надходить у піскоуловлювач,


дорівнює


q np = 864 л/с = 0,864 м3/с.


Приймаємо два відділення піскоуловлювача. Площу живого перерізу кожного відділення визначаємо за формулою

2q np

ω =            , м ,                                          (3.45) Vn ⋅ n


де Vn - середня швидкість руху води, 0,3 м/с;

n - кількість відділень піскоуловлювача.

ω = 0,864 =1,44

0,3 ⋅ 2


м2.


Глибину проточної частини приймаємо дорівнює


h n =0,8 м. Ширина відділення


b n = ω h n =1,44


0,8 =1,8 м.                                 (3.46)


Глибина осадової частини


h o.n = 0,5 ⋅ h n = 0,5 ⋅ 0,8 = 0,4 м.


Запас висоти над рівнем води в піскоуловлювачі


h з.п.


приймаємо 0,2 м.


За умови тривалості перебування промивної води в піскоуловлювачі

секунд, визначаємо довжину робочої частини піскоуловлювача:


t n = 30


ln = Vn ⋅ t n = 0,3 ⋅ 30 = 9,0


м.                         (3.47)


Кут нахилу стінок камер для піску до обрію 60о. Піскоуловлювач обладнують скребковим механізмом із самохідним візком, що згрібає пісок до приямка стаціонарного сталевого гідроелеватора, за допомогою якого пісок пульпо- проводами транспортується в резервуар, що знаходиться на пісковій площадці й обладнаний дренажною системою, яка складається з труб із щілинними ков- пачками.

Відфільтрована вода з резервуара самопливом направляється в піскоуло- влювач. Пісок з піскового резервуара тельфером з перекидною баддею подаєть- ся на піскову площадку.

Об'єм робочої частини піскового резервуара прийнятий рівним двом об'ємам осадової частини обох відділень піскоуловлювача:


Wп.рез = 2 ⋅ 2 ⋅ ln (b n − h o.n ⋅ ctg60) ⋅ h o.n


, м3,                   (3.48)


Wп.рез = 2 ⋅ 2 ⋅ 9 ⋅ (1,8 − 0,4 ⋅ 0,578) ⋅ 0,4 = 22,59


м3.


Для установки прийнятий залізобетонний резервуар розміром у плані 3х3

м і робочою висотою 2,5 м.

3.8.2. Розрахунок резервуара-усереднювача

Резервуар-усереднювач для збору промивної води являє собою залізобетонний резервуар, що складається з двох секцій.

Об'єм резервуара-усереднювача визначаємо за табл. 3.2.

Кількість промивної води, необхідної для промивання одного фільтра дорівнює


q пр = f ⋅ W = 54 ⋅16 = 864


л/с = 3110 м3/год.


Тривалість промивання складає 6 хв. або 0,1 год. Об’єм води, який витрачають за одне промивання, складає

t                                 3