Використання засобів програмування Windows Api

5 ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ПРОГРАМУВАННЯ WINAPI

Windows Api (application programming interfaces) — загальне найменування для цілого набору базових функцій інтерфейсів програмування застосунків операційних систем сімействаWindows корпорації Майкрософт. Є найпрямішим способом взаємодії застосунків з Windows. Для створення програм, що використовують Windows API, Майкрософт випускає SDK, який називається Platform SDK і містить документацію, набір бібліотек, утиліт і інших інструментальних засобів.

Версії WinApi:

·  Win16 — перша версія Windows API для 16-розрядних версій Windows. Спочатку називався просто Windows API, потім почав називатися Win16 для розрізнення із Win32.

·  Win32s — підмножина Win32, що встановлюється на сімейство 16-розрядних систем Windows 3.x і реалізовує обмежений набір функцій Win32 API для цих систем.

·  Win32 — 32-розрядний API для сучасних версій Windows. Найпопулярніша нині версія. Базові функції цього API реалізовані в DLL kernel32.dll і advapi32.dll; базові модулі GUI — вuser32.dll і gdi32.dll. Win32 з'явився разом з Windows NT і потім був перенесений (у декілька обмеженому вигляді) в системи серії Windows 9x. У сучасних версіях Windows, що походять від Windows NT, роботу Win32 забезпечують два модулі: csrss.exe (client/server Runtime Server Subsystem), що працює в призначеному для користувача режимі, і win32k.sys у режимі ядра.

·  win64 — 64-розрядна версія Win32, що містить додаткові функції для використання на 64-розрядних комп'ютерах. Win64 API можна знайти тільки в 64-розрядних версіях Windows XP і Windows Server 2003.

Невід’ємною частиною WinApi  є діалогові вікна за допомогою яких здійснюється зв’язок з користувачем. Діало́гове вікно́ — особливий тип вікна, яке задає запитання і дозволяє вибрати варіанти виконання дії, або ж інформує користувача. Діалогові вікна зазвичай відображаються тоді, коли програмі або операційній системі для подальшої роботи потрібна відповідь. На відміну від звичайних вікон, більшість діалогових вікон не можна розгорнути або згорнути, так само як і змінити їх розмір. Проте їх можна переміщувати.

До основних елементів діалогового вікна відносяться:

·  текстове поле (Edit Control, Static Text);

·  список, що розкривається (Combo Box);

·  перемикач (Radio Button);

·  прапорець (Check Box);

·  лічильник;

·  список (List Box);

·  регулятор (Slider Control);

·  індикатор;

·  індикатор ходу роботи (Progress Control);

·  проста кнопка (Button).

Кнопка «Застосувати» («Apply») дає змогу зберегти зроблені установки, не закриваючи діалогове вікно. Кнопка «Так» («OK») виконує встановлені  настроювання та закриває діалогове вікно.Кнопка «Відміна» («Cancel») закриває діалогове вікно без збереження змін.

У курсові роботі використовуються діалогові вікна для взаємодії з користувачем. Створені діалогові вікна для створення об'єкта, повідомлення різного характеру (довідка, інформація про программу, застереження) та головне меню. У цих діалогових вікнах шикроко використовуються базові елементи.

6 РОЗРОБКА ПІДСИСТЕМИ СЕРІАЛІЗАЦІЇ/ДЕСЕРІАЛІЗАЦІЇ ДАНИХ

6.1 Розробка формату файлу

Серіалізація (в програмуванні) — процес перетворення будь-якої структури даних в послідовність бітів. Зворотною до операції серіалізації є операція десеріалізації - відновлення початкового стану структури даних з бітової послідовності.

Серіалізація використовується для передачі об’єктів по мережі і для збереження їх у файли. Наприклад, потрібно створити розподілений додаток, різні частини якого мають обмінюватися даними зі складною структурою. У такому випадку для типів даних, які передбачається передавати, пишеться код, який здійснює серіалізацію і десеріалізацію. Об'єкт заповнюється потрібними даними, потім викликається код серіалізації, в результаті виходить, наприклад, XML -документ. Результат серіалізації передається приймаючій стороні, наприклад, по електронній пошті або HTTP. Додаток-одержувач створює об'єкт того ж типу і викликає код десеріалізації, в результаті отримуючи об'єкт з тими ж даними, що були в об'єкті програми-відправника.

Серіалізація надає декілька корисних можливостей:

·  метод здійснення віддалених викликів процедур;

·  метод розповсюдження об'єктів, особливо в технологіях компоненто-орієнтованого програмування;

·  метод виявлення змін у даних, що змінюються з часом.

Будь-якій зі схем серіалізації властиво те, що кодування даних