Кожному відомо, що репутація (погана чи хороша) – це те, що випереджає його її власників, де б вони не були і куди б не відправилися. Репутація, імідж – це серйозний ринковий і конкурентний ресурс. Нематеріальна складова активів так само важлива, як фінансові фонди або будівлі та обладнання.
Відміннicть конкурентоспроможності від іміджу полягає в тому, що конкурентоспроможність є об'єктивною категорією, імідж - суто суб'єктивною.
В сучасних трансформаційних умовах розвитку економіки підприємства докладають всі можливі зусилля для залучення та утримання споживачів, нарощування конкурентних переваг у певній ринковій ніші. Особливо актуально це для підприємств, які більшою мірою постраждали в результаті фінансово-економічної кризи і змушені змінювати концепцію ринкової поведінки.
В даний час підприємства дедалі більше починають усвідомлювати, що їхні показники і обсяг отримуваного прибутку залежать не тільки від зношеності основних фондів, макроекономічної кон'юнктури та цін на сировину, але і від лояльності споживача, яка в першу чергу формується під впливом споживчого сприйняття як продукції, так і самого підприємства. У цьому зв'язку підприємство повинне прагнути справити враження надійного і вигідного партнера для співпраці, формуючи, таким чином, позитивний імідж, який виступає в якості ключового маркетингового інструменту формування споживчого сприйняття і ставлення.
Позитивний імідж підприємства здатний підвищити конкурентоспроможність організації на ринку, оскільки він привертає споживачів і партнерів, прискорює продажу й збільшує їх об'єм, полегшує доступ до ресурсів (фінансовим, інформаційним, людським, матеріальним) і ведення операцій.
Все це обумовлює необхідність систематизації знань в даній області, наукової розробки та обґрунтування низки основоположних питань, пов'язаних з формуванням іміджу підприємства на основі принципів маркетингу.
Розділ 1 Чому репутацiя така важлива?
1. Імідж товару як «обличчя» у «дзеркалі» громадської думки
Імідж підприємства — це його «обличчя» у «дзеркалі» громадської думки. Тобто це сформоване пред’явлення цільовій аудиторії інформації про діяльність та успіхи підприємства, яка постійно та динамічно впливає на взаємини підприємства з його потенційними та фактичними покупцями, на його конкурентноздатність, фінансові результати та оллегнз іншими державними або приватними підприємствами, установами та організаціями.
Практика довела, що формування іміджу підприємства — оллег складний та багатогранний. Практично кожне підприємство, яке визнає необхідність забезпечувати собі певну репутацію та просування на ринку, має штатних співробітників, які займаються цими питаннями у складі служби маркетингу (оллег з корпоративного іміджу може існувати окремо, але це менш доречно, тому що вся діяльність підпорядкована цілям та завданням маркетингу). Комплексний підхід — створення якомога більш позитивного образу підприємства в рамках маркетингових оллегн — відповідає вимогам та певному рівню цільової аудиторії того чи того товару, тої чи тої послуги конкретного підприємства. Правильно вибраний та підібраний образ підприємства сприяє просуванню його товарів та послуг завдяки формуванню сприятливої атмосфери, створеної корпоративним іміджем, для подальшого успішного розвитку та становища на ринках, на яких діє дане підприємство.
Фахівці вважають, що позитивність іміджу визначається такими параметрами, як надійність підприємства, гранична чесність та порядність у взаємозв’язках із партнерами, гнучкість ведення політики конкурентної боротьби, висока культура обслуговування споживачів, моральність участі підприємства в різного роду політичних, екологічних та соціальних заходах тощо. Сучасність іміджу підприємства — це відповідність сучасним вимогам та критеріям, здатність підприємства задовольняти сучасні запити споживачів та надавати такі товари й сервісне обслуговування, які відповідають сучасним стандартам.
2. Мета вивчення іміджу підприємства
У самому загальному виді ціль іміджових досліджень полягає в оцінці діяльності підприємства по взаємодії з зацікавленими групами (public relations чи ПР).
Відомо, що функції ПР визначаються приблизно так:
- вимір, оцінка й інтерпретація думок, позицій різних соціальних груп населення;
- допомога менеджерам у визначенні цілей, спрямованих на ріст суспільного розуміння і схвалення продукції підприємства, політики і планів підприємства, його персоналу;
- пов’язування цих цілей з інтересами і запитами різних суспільних груп;
- розробка, реалізація й оцінка результатів програм по завоюванню суспільного розуміння і схвалення.
Усе це виглядає дуже складно. Насправді багато чого з ПР виконується, наприклад, працівниками підприємства, коли вони розповідають про нього своїм друзям і сусідам; продавцями магазинів, коли вони дають пояснення покупцям; постійними покупцями, що розмовляють з потенційними покупцями; жителями будинків, розташованих неподалік від підприємства, коли вони говорять про своє відношення до підприємства. На перераховані групи людей підприємство може робити якийсь вплив, але не контролювати їх і не керувати ними.
А є засоби комунікації, які підприємство може контролювати. Це реклама, прес-релізи, офіційні заяви і виступи керівників підприємств, виставки, дизайн товарів і їхнє упакування, оформлення транспортних засобів, фірмові знаки і т.д. В активному використанні цих засобів для впливу на суспільну думку і полягає ПР підприємства.
У взаємодії з громадською думкою щось робиться, щоб відреагувати на щоденні події (поточна робота), інша частина роботи по ПР буде спрямована на реалізацію довгострокової стратегії.
Менеджери будь-якого підприємства раніше чи пізніше починають
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
