Сучасний стан експортно-імпортної політики України щодо пива. Пиво світле «Zipfer», страница 20

Розумний підхід держави до питання визначення митної вартості предметів, що переміщуються через її кордони, як до одного з основних елементів тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності забезпечує захист інтересів національних товаровиробників, які пов'язані, в тому числі, з необхідністю забезпечення певних пропорцій між імпортною та вітчизняною сировиною у виробництві, з досягненням оптимальної рівноваги окремих товарів на внутрішньому ринку; у свою чергу непродумані дії представників державної влади можуть послабити як імпортні, так і експортні вантажопотоки, привести вітчизняні підприємства, що залежать від імпортних постачань до технологічного та сировинного голоду, що спричинить прямо протилежні бажаним результати, а саме: зниження конкурентоспроможності товарів, що випускаються, зменшення обсягів національного виробництва.

Зрозуміло, що для кожного бізнесмена дуже важливо, яким способом буде проведена митна оцінка, тому що прямим наслідком її є висновок про економічну доцільність угоди, розрахунок прибутку від зовнішньоекономічної операції та ін. Митна оцінка — це питання розвитку зовнішньої торгівлі між країнами.

Враховуючи викладене, на Конференції ООН було прийнято рішення про загальні правила митної оцінки. У зв'язку з необхідністю справедливої, рівноцінної та прозорої (простої) митної оцінки товару за різних умов постачання введено розрахункову величину — митну вартість.

Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

- оцінювання за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- оцінювання за ціною договору щодо ідентичних товарів;

- оцінювання за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

- оцінювання на основі віднімання вартості;

- оцінювання на основі додавання вартості (обчислена вартість);

- резервного методу.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо основний метод не можна використати, застосовується послідовно кожний із перелічених методів. ІІри цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом застосування попереднього методу (за винятком методів віднімання та додавання вартості, які можуть застосовуватися у будь-якій послідовності).

Митні збори — це додаткові збори, які стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться), за специфічні умови постачання та інші послуги, які надаються митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальністю митниці та ін.). Вони підлягають сплаті до або на момент митного оформлення.

Платниками митних зборів є юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення. Види митних зборів та розміри їх ставок встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Звільнення від сплати митних зборів можливе лише на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Порядок справляння митних зборів, які нараховуються за ВМД, затверджується наказом центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.

Нарахування митних зборів проводиться у гр. 47 ВМД. Порядок заповнення гр. 47 ВМД при нарахуванні митних зборів такий.

У першій колонці "Вид" зазначається код виду митного збору відповідно до Класифікатора видів податків та зборів.

У другій колонці "Основа нарахування" зазначається:

- загальна митна вартість товарів, наведена в гр. 12 ВМД, при нарахуванні за ставкою у відсотках до митної вартості;

- рядок прокреслюється — при нарахуванні за фіксованою ставкою митних зборів;