Лексичні труднощі перекладу художнього тексту з англійської мови на українську (на матеріалі роману Дена Брауна «Втрачений Символ»), страница 7

Спосіб організації порівняльних зв’язків з основою порівняння, вираженою прикметником чи прислівником, що вжиті у формі вищого ступеня порівняння, характерний і для української, i для англійської мов. В українській мові об’єкт порівняння виражений граматичною формою іменника в родовому відмінку, напр.: “Хліб той – чорніший землі, з остюками…” [7, т. 2, с. 150]. Беручи до уваги граматичні правила української мови, вважаємо, що така конструкція більш властива російській мові, аніж українській, тому не викликає подиву її нечасте вживання в українських художніх текстах з чітко вираженою розмовною конотацією. Значно частіше зафіксовано сполучникові конструкції з основою порівняння, вираженою прикметником у формі вищого ступеня порівняння в поєднанні із сполучником ніж. В англійській мові їй відповідає конструкція із сполучником than:

“А тут тихо та сумно, як у болоті; сонно, німо, як серед мертвого царства; а дома – гірше, ніж у пеклі” [7, т. 2, с. 350], “Why? The average review is more nauseating than cod-liver oil” [23, c. 276].

У розмовному мовленні сполучники ніж та як взаємозамінні. Схему конструкції можна зобразити формулою: СД прикм. / присл. у пор. ст. Ор. з експліцитно вираженими суб’єктом, об’єктом та основою порівняння.

Конструкція простого речення, організована одним із дієслів або прикметників, об’єднаних смислом “виявляти подібність”, досить поширена в обох мовах. Її досліджували насамперед такі вчені, як І. Кучеренко, Є. Павленко, Т. Туліна, М. Шапіро.

У цьому разі такі дієслова або прикметники самі виявляються семантично недостатніми, виконуючи в реченні роль зв’язки в складі складеного іменного присудка. До цієї групи належать дієслова здаватися, видаватися, нагадувати, подобатися, скидатися на, походити на, виглядати; прикметники подібний до, схожий на в українській мові; to resemble, to liken to, to look, to seem в англійській: “Максимів голос здавався цвіріньканням горобчика проти страшного бугаєвого реву” [7, т. 2. с. 135],

“Було в ньому (О. М. – шумі) щось подібне до далекої зливи, до глухого урчання звірів” [4, т. 2, с. 240],

“Lynch gazed at him. His lip curling in slow scorn till his face resembled a devil’s mask” [20, c. 163], “He likened her to a pale gold fl ower upon a slender stem” [23, c. 377].

Схема конструкції така: Сн + лекс + О непр. відм. з / без прийм., де суб’єкт та об’єкт порівняння виражені експліцитно, основа – імпліцитно. М. Шапіро називає такі конструкції аналітичними [15, c. 20].

Проведений аналіз дає змогу зробити певні висновки. Оскільки порівняння – це полілексемна структура, то існує широка варіативність у способах вираження порівняльних зв’язків і в українській, і в англійській мовах. Зважаючи на типологічні відмінності, головно через належність мов до різних мовних типів, лексико-граматичні способи вираження порівняльних відношень iз відповідними підтипами виявляють і конвергентні, й дивергентні риси.

В українській мові можливості лексико-граматичного способу вираження порівняльних зв’язків ширші порівняно з мовою англійською, тому й більшу кількість порівняльних конструкцій у межах цього типу спостерігаємо в українській мові. Деякі структурні типии конструкцій української мови (орудний та родовий порівняльні, метафора-порівняння, прикладка (через дефіс), структура з по-) є підстави кваліфікувати як структур-но-граматичні реалії. Утім, вони не створюють непереборних перешкод у процесі перекладу й трансформуються розмаїттям засобів англійської мови. Типи порівняльних конструкцій, що виражені родовим порівняльним, прикладкою та структурою з по-, вважаємо латентними порівняннями, тобто такими, що межують з епітетною конструкцією, метафоричним ототожненням або уточненням та епітетною конструкцією, конструкцію із запереченням – метафорично-порівняльною.

Перспектива дослідження полягає в тому, що доцільно було б на базі чинної системи способів вираження порівнянь в українській мові створити відповідний двомовний словник, у якому подати можливі англійські еквіваленти до українських варіантів на основі прикладів із класичних і сучасних художніх текстів, перекладених англійською мовою.