Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження на МТМ з комутацією каналів при впровадженні ЦСК Квант-Е, страница 3

1.Мережа нерайонована, на якій встановлюється одна телефонна станція, куди підключаються всі абонентські лінії МТМ. Максимальна ємність мережі (при використанні електромеханічних АТС) складає 10 тис. номерів, нумерація чотиризначна. Основна частина витрат при будівництві такої МТМ припадає на її лінійні споруди. Тому МТМ з одною телефонною станцією доцільно будувати в містах з невеликою територією.

2. Мережа районована, в якій територія міста розділяється на ряд районів. В кожному з таких районів розташовується районна АТС (РАТС), в яку включаються абоненти цього району; З'єднання між РАТС здійснюються з'єднувальними лініями ЗЛ. При районуванні МТМ капітальні затрата на лінійні споруди значно скорочуються за рахунок суттєвого зменшення протяжності абонентських ліній, що мають низьке використання (в середньому до 0,1 Ерл в ГНН), і введення з’єднувальних ліній з високим використанням (0,6-0,8 Ерл в ГНН). Максимальна ємність мережі -80 тис. номерів (індекси 1 і 0 для РАТС не використовуються, тому що з їх допомогою здійснюється вихід на вузол спецслужб ВСС і автоматичну міжміську телефонну станцію АМТС). При районуванні максимальна номерна ємкість кожної РАТС складає 10 тис. номерів. Нумерація мережі п’ятизначна, при якій перша цифра, що відповідає десятитисячній групі, буде кодом РАТС. Районні АТС в районованій МТМ з’єднуються між собою по принципу "кожна з кожною". Такі мережі функціонують в невеличких містах.

3. Мережа з вузлами вхідних повідомлень (ВВхП). Для утворення мережі з ВВхП територія міста ділиться на вузлові райони. В кожному вузловому районі (ВР) може бути встановлено до десяти РАТС, які з'єднуються по принципу "кожна з кожною", з’єднання абонентів різних вузлових районів встановлюються через ВВхП. Кожна РАТС з’єднується з ВВхП інших ВР вихідними ЗЛ, а зі своїм ВВхП - вхідними ЗЛ. Нумерація на таких мережах - шестизначна, перша цифра є кодом вузла, а перша і друга цифри разом - кодом РАТС. З'єднувальний тракт на мережі з ВВхП складається з наступних семи ділянок: абонентська лінія, РАТС, ЗЛ, ВВхП, ЗЛ, РАТС, абонентська лінія.

4. МТМ з вузлами вхідних (ВВхП) і вихідних повідомлень (ВВП). Для побудови MTM із застосуванням ВВхП і ВВП територія міста ділиться на зони, кожна з яких може включати до десяти вузлових районів ємністю до ста тисяч номерів кожний. Максимальна ємність мережі - 800 тис. номерів. Зв’язок РАТС свого вузлового району виконується по принципу "кожна з кожною", а з іншими вузловими районами-через ВВП і ВВхП. При такій побудові мережі прийнята семизначна нумерація. Перша цифра номера визначає вихід до відповідної зони-мільйонної групи абонентів, друга-вихід до вузлового району вибраної мільйонної групи, a третя-вихід до РАТС, в яку включена лінія абонента, якого викликають. Відповідно кожна РАТС має тризначний код. З'єднувальний тракт на мережі з ВВхП і ВВихП включає в себе наступні дев’ять ділянок: абонентська лінія, РАТС, ЗЛ, ВВП, ЗЛ, ВВхП, ЗЛ, РАТС, абонентська лінія.

Якщо місто є центром сільського адміністративного району, то доцільно будувати місцеву комбіновану телефонну мережу, яка об'єднує МТМ і СТМ. В цьому випадку на МТМ передбачається організація транзитного вузла вихідних і вхідних повідомлень сільсько-приміського вузла (ВСП) зв'язку або центральної станції (ЦС). Через ВСП здійснюється зв'язок між станціями СТМ, а також їх з'єднання з МТМ.

Під цифровізацією ТфЗК розуміється введення в існуючу аналогову мережу цифрових систем передачі і цифрових систем комутації. При впровадженні і виборі ЦСК необхідно враховувати і особливості цифрових АТС, до яких можна віднести наступне:

- модульність побудови, яка дозволяє забезпечити легку пристосованість системи до зміни ємності, зручність і простоту експлуатації, технологічність за рахунок зменшення кількості різнотипних блоків;

- симетричність структур відносно середньої лінії, яка поділяє комутаційне поле на дві частини. Властивість симетричності дозволяє побудувати комутаційне поле найбільш раціонально з точки зору об’єму обладнання і керування;

- чотирипровідність комутаційного поля, яка пояснюється особливостями передачі ущільнених в часі сигналів.