Раптова серцева смерть. Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної допомоги

Страницы работы

49 страниц (Word-файл)

Фрагмент текста работы

  • Щорічна частота раптової серцевої смерті в загальній популяції людей – 1-2 на 1000
  • Зупинка серця є причиною щорічної смерті 700 000 людей в Європі
  • Випадки раптової смерті у спортсменів складають близько 1 на 100 000 у віці до 34 років, а після 34 років 1 на 15 000
  • Раптова серцева смерть є причиною близько 50% всіх випадків смерті від серцево-судинних захворювань і 13-30% в загальній смертності.

Епідеміологія

  • Найбільш вразливі вікові групи
  • 0–6 місяців
  • 35-70 років
  • 65% випадків раптової серцевої смерті трапляється поза лікарнею:
  • 44,7% - вдома
  • 18,8% - під час транспортування до лікарні
  • 1,5% - на робочому місці
  • У 40-50% випадків смерті раптова серцева смерть була першою і єдиною ознакою захворювання

Етіологія

  • Більше 60% всіх випадків раптової серцевої смерті викликані патологіями коронарних артерій.

Організація надання медичної допомоги хворим з РСС

  • Швидка діагностика ознак РСС на догоспітальному етапі скорочує час початку реанімаційних заходів та збільшує ймовірність спонтанного відновлення кровообігу
  • Початок надання домедичної допомоги по рекомендаціям диспетчера
  • Надання екстреної медичної допомоги бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги
  • Медична допомога повинна бути надана у перші хвилини від початку розвитку ознак захворювання
  • Забезпечення термінової госпіталізації в відділення інтенсивної терапії центрів, де можливе проведення первинного коронарного втручання

Алгоритм дії диспетчера центру ЕМД

  • прийняти виклик
  • надати поради абоненту, який зателефонував
  • терміново направити бригаду ЕМД на автомобілі класу С (за його відсутності – автомобіль нижчого класу), з вказівкою про високу ймовірність наявності РСС

Поради диспетчера центру ЕМД абоненту:

  • оцінити ситуацію:
  • - перевірити свідомість пацієнта
  • - вкласти пацієнта на тверду, рівну горизонтальну поверхню
  • - відкрити дихальні шляхи і перевірити наявність дихання, пульсу
  • за їх відсутності негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію - непрямий масаж серця та штучне дихання в співвідношенні 30:2
  • принести автоматичний зовнішній дефібрилятор, якщо він є поблизу
  • продовжувати СЛР до появи дихання у пацієнта, його рухів, або до прибуття бригади ЕМД
  • у випадку оживлення пацієнта – перевести його у положення на боці і чекати на прибуття бригади ЕМД, при цьому постійно контролювати наявність дихання (перевірка пульсу обов’язкова тільки для медичного персоналу)
  • не залишати пацієнта без нагляду

Алгоритм дії керівника бригади ЕМД

  • Перед наданням екстреної медичної допомоги необхідно впевнитись у відсутності загроз для бригади
  • Швидко встановити діагноз РСС (не більше 10с на перевірку ознак життя). Збір анамнезу повинен проводитись під час проведення серцево-легеневої реанімації
  • За відсутності життєвих ознак – негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію (непрямий масаж серця, штучна вентиляція легень, дефібриляція)
  • Забезпечити ЕКГ-моніторінг
  • Забезпечити прохідність дихальних шляхів
  • Забезпечити венозний чи внутрішньокістковий доступ
  • Розглянути можливість транспортування пацієнта у ЗОЗ без припинення СЛР або після появи ознак життя

Алгоритм проведення СЛР

  • За відсутності життєвих ознак – негайно розпочати непрямий масаж серця та штучну вентиляцію легень, перериваючись лише на аналіз ритму кожні 2 хвилини
  • при необхідності провести дефібриляцію та одразу продовжити СЛР до наступного аналізу ритму через 2 хв.
  • проводити зміну особи, що проводить компресії грудної клітки, варто кожні 2 хвилини в момент аналізу ритму

Збір анамнезу захворювання

  • Встановити точний час погіршення загального стану пацієнта
  • Встановити найбільш вагомі причини погіршення загального стану
  • Встановити чи надавалась домедична допомога при РСС
  • Встановити час настання РСС

Збір анамнезу життя

  • Встановити, які хвороби були у пацієнта, особливо пов’язані з серцево-судинною системою та наявність найбільш можливих хвороб, що могли її викликати
  • З’ясувати, які лікарські засоби пацієнт прийняв до прибуття бригади

Похожие материалы

Информация о работе