- Щорічна частота раптової серцевої смерті в загальній популяції людей – 1-2 на 1000
-
Зупинка серця є причиною щорічної смерті 700 000 людей в Європі
-
Випадки раптової смерті у спортсменів складають близько 1 на 100 000 у віці до 34 років, а після 34 років 1 на 15 000
-
Раптова серцева смерть є причиною близько 50% всіх випадків смерті від серцево-судинних захворювань і 13-30% в загальній смертності.
Епідеміологія
-
Найбільш вразливі вікові групи
-
0–6 місяців
-
35-70 років
-
65% випадків раптової серцевої смерті трапляється поза лікарнею:
-
44,7% - вдома
-
18,8% - під час транспортування до лікарні
-
1,5% - на робочому місці
-
У 40-50% випадків смерті раптова серцева смерть була першою і єдиною ознакою захворювання
Етіологія
-
Більше 60% всіх випадків раптової серцевої смерті викликані патологіями коронарних артерій.
Організація надання медичної допомоги хворим з РСС
-
Швидка діагностика ознак РСС на догоспітальному етапі скорочує час початку реанімаційних заходів та збільшує ймовірність спонтанного відновлення кровообігу
-
Початок надання домедичної допомоги по рекомендаціям диспетчера
-
Надання екстреної медичної допомоги бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги
-
Медична допомога повинна бути надана у перші хвилини від початку розвитку ознак захворювання
-
Забезпечення термінової госпіталізації в відділення інтенсивної терапії центрів, де можливе проведення первинного коронарного втручання
Алгоритм дії диспетчера центру ЕМД
-
прийняти виклик
-
надати поради абоненту, який зателефонував
-
терміново направити бригаду ЕМД на автомобілі класу С (за його відсутності – автомобіль нижчого класу), з вказівкою про високу ймовірність наявності РСС
Поради диспетчера центру ЕМД абоненту:
-
оцінити ситуацію:
-
- перевірити свідомість пацієнта
-
- вкласти пацієнта на тверду, рівну горизонтальну поверхню
-
- відкрити дихальні шляхи і перевірити наявність дихання, пульсу
-
за їх відсутності негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію - непрямий масаж серця та штучне дихання в співвідношенні 30:2
-
принести автоматичний зовнішній дефібрилятор, якщо він є поблизу
-
продовжувати СЛР до появи дихання у пацієнта, його рухів, або до прибуття бригади ЕМД
-
у випадку оживлення пацієнта – перевести його у положення на боці і чекати на прибуття бригади ЕМД, при цьому постійно контролювати наявність дихання (перевірка пульсу обов’язкова тільки для медичного персоналу)
-
не залишати пацієнта без нагляду
Алгоритм дії керівника бригади ЕМД
-
Перед наданням екстреної медичної допомоги необхідно впевнитись у відсутності загроз для бригади
-
Швидко встановити діагноз РСС (не більше 10с на перевірку ознак життя). Збір анамнезу повинен проводитись під час проведення серцево-легеневої реанімації
-
За відсутності життєвих ознак – негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію (непрямий масаж серця, штучна вентиляція легень, дефібриляція)
-
Забезпечити ЕКГ-моніторінг
-
Забезпечити прохідність дихальних шляхів
-
Забезпечити венозний чи внутрішньокістковий доступ
-
Розглянути можливість транспортування пацієнта у ЗОЗ без припинення СЛР або після появи ознак життя
Алгоритм проведення СЛР
-
За відсутності життєвих ознак – негайно розпочати непрямий масаж серця та штучну вентиляцію легень, перериваючись лише на аналіз ритму кожні 2 хвилини
-
при необхідності провести дефібриляцію та одразу продовжити СЛР до наступного аналізу ритму через 2 хв.
-
проводити зміну особи, що проводить компресії грудної клітки, варто кожні 2 хвилини в момент аналізу ритму
Збір анамнезу захворювання
-
Встановити точний час погіршення загального стану пацієнта
-
Встановити найбільш вагомі причини погіршення загального стану
-
Встановити чи надавалась домедична допомога при РСС
-
Встановити час настання РСС
Збір анамнезу життя
-
Встановити, які хвороби були у пацієнта, особливо пов’язані з серцево-судинною системою та наявність найбільш можливих хвороб, що могли її викликати
-
З’ясувати, які лікарські засоби пацієнт прийняв до прибуття бригади
